«ГЕЛЕНА, АБО ГАЙДАМАКИ НА УКРАїНІ» Я. Н. КАМІНСЬКОГО ЗА Т. КЕРНЕРОМ НА ПОЛЬСЬКІЙ СЦЕНІ (ПЕРША ПОЛ. ХІХ ст.): ГЕОГРАФІЯ Й ХРОНОЛОГІЯ ПОШИРЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.34026/1997-4264.24.2019.183742Ключові слова:
польський театр на етнічних землях України, тема гайдамаччини на сцені, театральне польсько-українське пограниччя ХІХ ст., порівняльне театрознавствоАнотація
На підставі джерельних документів, публікацій у пресі ХІХ ст. та сучасних театрознавчих праць реконструйовано хронологію та географію поширення вистав за першою в історії східноєвропейського театру ХІХ ст. драмою-переробкою на тему Гайдамаччини (1819). Коротко розкрито основні ідейно-естетичні параметри драматургічного тексту, відтак простежено гастрольні маршрути львівського польського театру із зазначеною виставою. Виявлено шляхи подальшого поширення цього твору на сценах Кракова, Варшави, Вільна, Києва, подано перелік труп, з’ясовано імена виконавців, антрепренерів, які були пов’язані з цією виставою. Згідно з думками окремих дослідників, висунуто припущення про гіпотетичне знайомство із цією виставою польських та українських поетів-романтиків, зокрема, Адама Міцкевича, Юліуша Словацького, Тараса Шевченка. Окреслено феномен успіху твору на широких теренах не лише польських, а й етнічних українських земель — як один із доказів існування польсько-українського театрального пограниччя. Наголошено значення вистави «Гелена, або Гайдамаки на Україні» як хронологічно першого твору про події Коліївщини, що започаткував у польській культурі формування історичного травматичного дискурсу гайдамаччини та вплинув на появу наступних мистецьких і лі- тературних творів цієї тематики.
Посилання
Пилипчук Р. Я. Українсько-польські театральні зв’язки (від давнини до початку ХХ ст.). Варшавські українозна- вчі записки. Польсько-українські зустрічі. 1998. Вип. 6/7. С. 77–88.
Волицька І. «Монументальний театр» Володимира Блавацького. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Театрознавчої комісії. 1999. Т. 237 (CCXXX- VII). С. 246–258.
Матеріали наукової конференції в рамках міжнародного мультимедійного проекту «Лесь Курбас і світовий театральний контекст», присвяченої 125-річчю від дня народження Леся Курбаса (Київ, Центр Курбаса, 30–31 березня 2012 р.) / Нац. Центр театр. мистец. ім. Леся Кур- баса ; редкол. : Н. Корнієнко (голова) [та ін.] ; керівник проекту Г. Веселовська ; випуск. ред. І. Чужинова. Київ : [НЦТМ ім. Леся Курбаса], 2012. 96 с.
Лемещенко А. «Мазепа» Юліуша Словацького в україн- ському театрі наприкінці ХІХ та на початку ХХ століття. Українсько-польські культурні відносини ХІХ–ХХ століття. Київ : ІМФЕ імені М. Т. Рильського НАН України, 2003. С. 171–188.
Палій О. Твори Юліуша Словацького на сцені Театру імені Марії Заньковецької: до постановки питання (20-ті рр. ХХ ст.). Науковий вісник Київського нац. ун-ту театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. 2016. Вип. 16. C. 29–36.
Нариси з історії інонаціонального театру в Україні ХХ– початку ХХІ століть ; за заг. наук. ред. докт. мистецтвознав. М. Гринишиної. Ін-т проблем сучас. мистец. НАМ України. Київ : Фенікс, 2017. 975 c.
Довбищенко Г., Лабінський М. На сцені «Гайдамаки»: до 175-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка. Київ : Мис- тецтво, 1989. 176 с.
Козак Б. «Гайдамаки» на сцені Національного академіч- ного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької (1922–1988). Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство. 2014. No 14. С. 60–74.
Чухліб Т. Судити чи розуміти гайдамаків? Історична правда. URL: http://www.istpravda.com.ua/articles/2015/ 12/16/148812/ (дата звернення 15.05.2018).
Makowski, S. Jana Nepomucena Kamińskiego «Helena, czyli Hajdamacy na Ukrainie». Miscellаnea z lat 1800–1850. Wrocław, 1967. S. 5–87.
Гарбузюк М. Дошевченківські «Гайдамаки...» на польській сцені у Львові (1819 р.): перший твір про Коліївщину в оцінці українських та польських учених. Вісник Львівського університету. Серія: Мистецтвознавство. 2014. Вип. 15. С. 153–163.
...i [Walenty lub Adam Tomasz Chłędowski]. Pszczoła Polska. 1820. Nr 1. S. 87–99.
Teatr we Lwowie. Rozmaitości. 1821. No 60. 22 maj. S. 4. 14. X.X. [K. Majeranowski]. Rozmaitości. 1825. No 50. 16 grud.
S. 399.
X.X. [K. Majeranowski]. Rozmaitości. 1825. No 26. 1 lipc.
S. 207.
W.[K.Majeranowski]TeatrNarodowy.PszсzòlkaKrakowska. 1820. T. 3. Z. 59. S. 166-167.
Nowości Warszawskie. Kurier Warszawski. 1821. No 18. 21
styczn. S. 1.
SłownikBiograficznyTeatruPolskiego1765–1965.Warszawa : PWN, 1973. T. 1. 905 s.
Hahn, W. «Sen srebrny Salomei» Juliusza Słowackiego i
«Helena, czyli Hajdamacy na Ukrainie» J. N. Kamińskiego.
Pamiętnik Literacki. 1930. T. 27. No 1/4. S. 483–485.
Teatr Wileński. Dodatek do gazety «Kurier Litewski». 1821.
No 90. 29 lipc. S. 1.
Staruszkiewicz. Teatr Wileński. Kurier Litewski. 1821. No
16 wrześ. S. 4.
Lelewel, J. Listy. T. 1. Poznań, 1878. 359 s.
Höеsiсk, F. Z dziejòw sceny Wileńskiej. Nasz kraj. 1896. No
6.IX–18 IX. S. 93–94.
Афіша «Елена, или Разбойники на Украине». Музей театрального, музичного та кіномистецтва України. Ф.
Афіші. No А 5235-1.
Rekanowski, Piotr. Słоwnik teatru polskiego. 1765–1965.
Warszawa : PWN, 1973. T. 1. S. 590–591.
Rocznik teatru polskiego we Lwowie. Lwòw, 1822. 104 s.
X.X. [K. Majeranowski]. Rozmaitości. 1825. No 50. S. 399.
Sygn. Pawl. 241. Kamiński J. Dziennik przedstawień (24 IX 1830–29 XII 1837). Zakład Narodowy im. Ossolińskich. Dział rękopisòw. Rkps.
Teatr. Głos (Nowiny). Lwòw, 1839. No 9.
D...[Jan Dobrzański] Teatr.Gazeta Lwowska. 1842. No 124. S. 810–812.
Дідушицький В. Список театральних постановок, які він бачив у Львові у 1843–1844 р. Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Ф. 45. Оп ІІІ. Од. зб. 40. Папка 4. 15 c.
Афіша вистави «Helena, czyli Hajdamacy na Ukrainie» 14 жовтня 1844 р. Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника. Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів. Інв. No АФ 14.
Hałabuda, S. & Kubik, A. Repertuar teatru polskiego we Lwowie oraz gościnne występy zespołów francuskich (niezależnie od sceny) 29 III 1842 – 18 III 1864. Teatry we Lwowie 1789–1945. Materiały projektu badawczego Narodowego Programu Rozwoju Humanistyki. Uniwersytet Jagielloński, niepublikowane. 483 s.
Komorowski, J. Polskie życie teatralne na Wołyniu i Podolu do 1863 r. Wrocław–Warszawa–Krakòw–Łòdż: Zakład narodowy imienia Ossolińskich, 1985. 204 s.
Jędrychowski, Z. Teatra grodzieńskie 1784–1864. Warszawa: Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego, 2012. 504 s.
Estreicher, K. Teatra w Polsce. Wyd. 2. T. 2. Warszawa : PIW, 1953. 718 s.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, подають наукові статті для публікації у «Науковому Віснику» на таких умовах:
а) Автори, подаючи наукові статті для публікації, надають збірнику «Науковий Вісник» право першої публікації (за ліцензією Creative Commons Attribution). Це дає змогу іншим ділитися роботою з підтвердженням авторства роботи та первинної публікації в цьому збірнику. Водночас за авторами зберігаються в повному обсязі авторські права, що підтверджується Законом України про авторське право і суміжні права за № 3702-ХІІ від 23.12.1993 р.;
б) Автори мають право укладати додаткові окремі угоди на договірній основі стосовно невиключного поширення опублікованої версії Збірника (публікації в книжці, інституційному сховищі тощо), з підтвердженням початкової публікації в цьому виданні;
в) Автори також мають право розмістити свої праці в мережі Інтернет (на їх веб-сайті чи в іниституційних сховищах) до подання чи під час подання праць на розгляд редакційної ради Збірника.
ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ
За авторами збірника наукових праць «Науковий Вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого» / «Naukovij vìsnik Kiïvskogo nacìonalnogo unìversitetu teatru, kìno ì telebačennâ ìm. Ì.K. Karpenka-Karogo» зберігається авторське право що підтверджується Законом України про авторське право і суміжні права за № 3702-ХІІ від 23.12.1993 р. (остання поточна редакція 14.10.2020). За ліцензійними умовами надається право також і редакції збірника публікувати оригінальні наукові статті, що містять нові наукові дослідження й не публікувалися в інших виданнях.
Ліцензійна політика журналу сумісна з переважною більшістю політик відкритого доступу та архівування матеріалів. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі. Автор зберігає авторські права і права на публікацію без обмежень.
Погляди авторів публікацій можуть не збігатися з поглядами редакції. За достовірність фактів, дат, прізвищ тощо відповідальність несуть автори.
