Про журнал

Галузь та проблематика

Збірник наукових праць «Науковий вісник» є виданням Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого (заснований 2006 р.). Це рецензований часопис з відкритим доступом, що презентує сучасний розвиток та досягнення театру, кіно і телебачення, динаміку сучасних процесів у цих галузях як в Україні, так і за кордоном.

Тематична спрямованість «Наукового вісника» передбачає висвітлення історичних шляхів розвитку названих напрямів, результатів наукових досліджень у цих галузях та аналіз теоретичних, мистецтвознавчих, педагогічних і соціологічних аспектів  сценічного, аудіовізуального мистецтва, архівних розвідок.

Видання «Науковий вісник» має такі розділи:

  • сценічне мистецтво;
  • екранні мистецтва;
  • культурологія;
  • мистецька педагогіка,
  • архів;
  • бібліографія.

У цих розділах висвітлюється історія розвитку театру, кіно, їх теоретичне підґрунтя, розповіді про окремих видатних діячів і педагогів у цих галузях та їх наукові досягнення, культурологічні й соціологічні напрями в розвитку історії людства. Архівні матеріали дають змогу ознайомитись із довго замовчуваними іменами діячів театру та кіно й аспектами тогочасної політики щодо цих галузей в Україні у ХХ столітті. Бібліографічні матеріали презентують сучасні видання в сфері театру, кіно, педагогіки, соціології тощо.

Матеріали, подані Автором (Авторами), повинні мати відповідну спрямованість.

Процес рецензування

Усі статті, подані до «Наукового Вісника» проходять перевірку на плагіат у спеціалізованій програмі «AntiPlagiarism.net».

Рукописи, подані до опублікування аспірантами та здобувачами, підлягають процедурі попереднього рецензування, яка включає рецензування внутрішнє – членами Редакційної колегії та зовнішнє – незалежними експертами. Це відбувається відповідно до процедури подвійного анонімного («сліпого») рецензування (double-blind peer-rewiew) і ґрунтується на принципі об’єктивності та за вищими міжнародними академічними стандартами якості.

Редакція зберігає за собою право редагування та відхилення матеріалів статей, які оформлені з порушенням  вимог видання.

З рукописом ознайомлюється провідний редактор видання. Потім статтю розглядає відповідний фахівець з членів Редакційної колегії. Рецензенти (як члени Редакційної ради, так і зовнішні) повинні бути відомими спеціалістами в сфері, до якої звертається Автор поданого рукопису та мати публікації в даній галузі досліджень (бажано за останні 5 років).

Рецензент може:

  • рекомендувати статтю до друку / для розміщення на сайті видання;
  • рекомендувати статтю до друку / для розміщення на сайті видання після її перегляду автором з урахуванням висловлених рецензентом зауважень та побажань;
  • рекомендувати статтю для додаткового рецензування іншим спеціалістом;
  • не рекомендувати статтю до друку / для розміщення на сайті видання – вказуючи Авторові (Авторам) причини такого рішення.

Аспекти, що їх має висвітлити експертна оцінка наукових матеріалів:

  • актуальність наукової проблеми, до якої звертається автор;
  • методологічний рівень статті;
  • наукове, теоретичне та прикладне (за наявності) значення виконаних досліджень;
  • коректність доданих викладок, графіків, рисунків;
  • відповідність висновків автора з наявними науковими концепціями;
  • дотримання авторами вимог наукової етики, коректності посилань на літературні джерела.

Рецезенти повинні вказати на дотримання стилю, логіки та доступності наукових викладок, дати висновок щодо достовірності та обґрунтованості висновків Автора (Авторів) у наданій праці. Якщо рівень первинної експертної оцінки видасться невисоким чи виникає гостра дискусійність положень, висловлених у статті, ці матеріали можуть бути направлені на додаткове рецензування.

Термін розгляду статті – до 60 днів.

У разі наявності будь-яких конкуруючих інтересів Редакційна рада може призначити іншого експерта.

За рішенням Редакційної ради окремі статті видатних вчених та статті на замовлення можуть бути звільнені від стандартної процедури рецензування. Якщо до статті є зауваження чи правки, що потребують погодження, її направляють Автору на доопрацювання.

Якщо Автор не згоден з думкою Рецензента, він має право надати аргументоване заперечення до редакції. Стаття в такому разі може бути розглянута на засіданні Редакційної колегії і подана на додаткове рецензування. Редколегія має право відхилити статтю, якщо Автор відмовляється врахувати зауваження Рецензентів.

За порушення авторських прав, достовірність фактів і даних відповідає Автор.

Періодичність публікації

Збірник наукових праць виходить двічі на рік, відповідно у І та ІІ півріччі (орієнтовно червень і грудень).

Політика відкритого доступу

Збірник наукових праць «Науковий Вісник» / «Naukovij vìsnik Kiïvsʹkogo nacìonalʹnogo

unìversitetu teatru, kìno ì telebačennâ ìm. Ì.K. Karpenka-Karogo» дотримується політики відкритого доступу open access (OA). Статті після виходу чергового числа журналу відразу розміщуються в повнотекстовому форматі, безстроково й безкоштовно на офіційному сайті журналу. Це надає можливість усім охочим користуватися даними матеріалами і за потреби, крім прочитання, копіювати, завантажувати, друкувати, цитувати чи посилатися на повний текст статей у цьому журналі. Отож така політика провадиться на умовах, за якими доступні громадські наукові дослідження сприяють більш глобальному обміну знаннями.

Повнотекстовий доступ до наукових статей збірника наукових праць «Науковий Вісник» / «Naukovij vìsnik Kiïvskogo nacìonalnogo unìversitetu teatru, kìno ì telebačennâ ìm. Ì.K. Karpenka-Karogo» представлений на офіційному веб-сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та офіційному веб-сайті Збірника (розділ Архів). Відповідно це забезпечує надійність збереження матеріалів збірника та окремих статей, а також їх незмінність і відповідність оригіналам.

Протидія плагіату

До публікації у «Науковому Віснику» Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого приймаються лише оригінальні, не опубліковані раніше,  статті, які не подавалися для публікації в інші друковані видання.

Для перевірки 100% наукових статей з метою контролю й аналізу праць на неправомірні запозичення Редакційна колегія застосовує програму AntiPlagiarism.net .

Редакційна колегія при цьому керується відповідними Законами України та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 50 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 № 3792-ХІІ, для запобігання запозичень у письмовій або електронній формі, опублікованих повністю або частково під своїм іменем без посилання на автора (ст. 69 ЗУ «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VІІ), лист МОН України № 111-8681 від 15.08.2018 р. «Рекомендації щодо запобігання академічному плагіату та його виявлення в наукових роботах (авторефератах, дисертаціях, монографіях, наукових доповідях, статтях тощо)».

До публікування допускаються статті, показник унікальності* перевірки на Рерайт* яких є вищим 80% і обсягом не менш ніж 20000 знаків основного канонічного* тексту. Показник нижчий за 80% не свідчить про унікальність поданого матеріалу.

*Унікальна стаття – це стаття, котра не була раніше опублікована в Інтернеті (зокрема на вашому сайті) і не проіндексована пошуковими системами. Унікальність статті перевіряється алгоритмами програми AntiPlagiarism.net. Показники інших сервісів і програм аналізу текстів на плагіат не є основою показника унікальності. В тому разі якщо статтю розміщено на різних ресурсах – вона не є унікальною.

*Канонічний текст – це наукова праця, прийнята редактором як остаточний варіант, після опрацювання ним, внесення нових правок автора й відновлення зіпсованих або спотворених місць у тексті чи розшифрування тексту, що не піддається прочитанню і ґрунтується на здогадах, декодуванні дослідника. Стаття має відображати т.зв. останню творчу волю автора, для публікації її у збірнику. Власне, це остання коректура чи останній біловий рукопис. Канонічний текст називається основним, оскільки він лягає в основу підготовленого до видання тексту. 

*Рерайт – це перероблення матеріалу статті на інший шляхом заміни й добору слів, словосполучень, речень чи цілих абзаців синонімами або аналогамистворення однієї статті з іншої статті системи шляхом переписування, заміни слів синонімами (в т. ч. «Розмноження статей»). Тобто в цілому маємо іншу статтю, але  загальний сенс авторської статті та подача матеріалу залишаються попередніми.

Для уникнення плагіату в рукописах Редакційна колегія рекомендує:

І. Зовнішній вигляд статті:

1. Назва статті має бути лаконічної й розкривати зміст викладеного матеріалу.

2. У статті на  20000 символів допускається не більше 15 входжень ключових слів*.

Примітка: *Ключовим словом є повністю або частково текст анкора. Якщо в статті, крім ключового слова, є велика кількість повторюваних слів, стаття не буде прийнята в систему.

3. Стаття має містити смислове навантаження, мати логічну структуру (вступ, основна частина, висновки).

4.Тематика статті має відповідати тематиці збірника наукових праць «Науовий Вісник», на якому Автор планує її розмістити.

5. Стаття має бути поділена на абзаци.

Стаття також має відповідати нормам української мови:

Відповідність статті нормам української мови*:

Відсутність орфографічних помилок (написання слів), пунктуаційних помилок (розділові знаки та інше – НЕ допускається відсутність розділових знаків у ключових словах), стилістичних помилок.

Примітка: * Норми сучасної української літературної мови за її використання як державної мови Української держави визначає Міністерство освіти і науки України на підставі рекомендацій Держстандарту з української мови «Український правопис», схваленого Кабінетом Міністрів України (Постанова № 437 від 22.05.2019 р.) спільним рішенням Президії Національної академії наук України (протокол від №22/10 від 24.10.2018 р.) і Колегії Міністерства освіти і науки України (протокол № 10/4-13 від 24 жовтня 2018 року). Затверджено Українською національною комісією з питань правопису (протокол № 5 від 22.10.2018 р.).

Якщо на перевірку подається стаття з вище зазначеними порушеннями, то всі слова в ній будуть виправлені відповідно до правил української мови або вона буде відправлена на доопрацювання.

Етика публікацій

При публікуванні матеріалів, поданих Авторами і схвалених Рецензентами, редакція дотримується стандартів Кодексу поведінки COPE, затверджених Комітетом з питань етики публікацій. Матеріали редагуються редактором на основі об’єктивності та відповідно до вищих міжнародних стандартів.

Редакція має право відхиляти статті, які не відповідають вимогам та тематиці збірника, і залишає за собою право на стилістичні зміни, погоджуючи виправлення з Автором, якщо це може якимось чином змінити зміст тексту.

Думки та пропозиції, висловлені у статтях, не обов'язково збігаються з поглядами редакції. За достовірність інформації у статтях, точність імен, дат, прізвищ та цитат відповідальність покладається на автора.

Редакція залишає за собою право на незначні літературні формулювання текстів та скорочень із збереженням авторського стилю. Надані матеріали не повертаються і не можуть публікуватися в інших наукових журналах. У разі плагіату за надані матеріали відповідає Автор(ри).

Правила транслітерації

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. № 555 «Про регулювання транслітерації українського письма на римську писемність» затверджується офіційна транслітерація українського письма на римську писемність, встановлюються чинні правила транслітерації імен та прізвища громадян України за римським шрифтом у закордонних паспортах.  

На сайті:  http://shub123.ucoz.ru/Sistema_transliterazii.html можна скористатись безкоштовною програмою транслітерації українського тексту на римський сценарій згідно з правилами транслітерації Державного департаменту США.  

Список літератури

Зразок файлу

Ліцензійна угода

Форма угоди

УМОВИ ОПЛАТИ ПУБЛІКАЦІЇ

Публікація наукових статей, поданих авторами до збірника наукових праць «Науковий Вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого» / «Naukovij vìsnik Kiïvskogo nacìonalnogo unìversitetu teatru, kìno ì telebačennâ ìm. Ì.K. Karpenka-Karogo» здійснюється на безоплатній основі.

Одночасно з поданням статті має бути подана й рецензія на даний матеріал, що засвідчує новизну наукового дослідження й рекомендує його для публікації.