Архіви

• № 32 (2023)

  Матеріали 32 числа «Наукового вісника» КНУТКіТ відображають ставлення їх авторів до подій 2022-2023 рр. в Україні та світі, розуміння ситуації й проблем та місця в цих умовах мистецьких закладів і мистецтва загалом. Багатьох хвилюють актуальні проблеми організаційно-творчої діяльності, тенденції й зміни в діяльності театрів України, шляхи їх фінансування, розвитку та впливу на глядачів у воєнний час. У царині кіномистецтва авторів цікавлять форми інтеграції сценічних та екранних мистецтв в сучасному соціокультурному середовищі, процеси національної ідентифікації в українському кіно початку ХХІ ст., діяльність цирків як форпосту національного спротиву тощо. Тема війни не оминула і розділ «Бібліографія», де подано рецензії на нові видання, що розповідають про акторів – волонтерів, благодійників, воїнів – та про українське національне кіно з європейським світоглядом.

• № 31 (2022)

  Збірник «Науковий Вісник» КНУТКТ (число 31) зацікавить читачів змістовними розвідками. Сценічне мистецтво торкається питань добору репертуару та режисури, техніки акторської майстерності (жесту в пластиці рук, особливостей сценічної мови тощо). Екранні мистецтва преставляють аналіз теоретичних питань (естетика Ж. Дельоза, домінанти часу в концепт-образі Матері та ін.), розглядають розвиток телеіндустрії США в 20-50 рр. ХХ ст., взаємодію кіно й театру КНР. У Віснику вміщено й новий розділ «Музичне мистецтво, статті якого докладно презентують сучасні музичні гурти України та важливість презентації музичних альбомів через їх обкладинки. Як  завжди цікавим і грунтвим є розділ «Культкроллогія». Книжкові новинки з питань мистецтва представлені у розділі «Бібліографія».

• № 30 (2022)

  Тридцяте число «Наукового Вісника» невелике за обсягом, зважаючи на цьогорічні події та воєнний стан у державі. Однак змістовно піврічник буде цікавим для читачів, хоча, на жаль, мало висвітлює питання театрознавства. Проте розділ «Екранні мистецтва» якоюсь мірою компенсує це. Цікаві матеріали поміщено в розділах Архів та Культурологія. Маємо й книжкові новинки, що відображено в рецензіях на ці видання.

• № 29 (2021)

  У 29-му числі «Наукового Вісника» приверне увагу стаття про театр Армії УНР, організований у таборах інтернованих військових у Польщі (1921 р.); дослідження в сфері кіномистецтва, мистецької педагогіки, а також розлогий розділ «Культурологія», де представлені розвідки, що розповідають про видовищні форми сучасної культури, конфесійний вектор Русі, проблеми діалогу культур між країнами тощо. Розділ «Бібліографія» представляє рецензії на сучасні видання.

• № 27-28 (2021)

  Нове (27/28) число «Наукового Вісника» містить цікаві розвідки зі сценічного мистецтва та екранних мистецтв. Чимало матеріалів присвячено знаковим особам і насамперед видатному письменникові, актору, драматургу І. К. Карпенкові-Карому, чиє ім’я носить університет, та його оточенню. Зацікавить творча манера польського письменника А. Сапковського — як представника «слов’янського фентезі» та аналіз екранізації його творів; роботи кінооператора Й. Рони, який співпрацював із О. Довженком. Про нагляд тоталітарної системи безпосередньо за О. Довженком йдеться у розділі Архів, що підтверджують архівні документи. Розвідки розділу Культурологія висвітлюють підґрунтя англійської гуманістики, значення поняття метамодернізм тощо.

• № 26 (2020)

  Матеріали, вміщені у 26-му числі Наукового Вісника, знайомлять зі здобутками театральних режисерів і кінорежисерів, новими напрямами та розробками (теоретичними й практичними) в царині театру, кіно, у мистецькій педагогіці. Культурологічні дослідження й архівні матеріали, безперечно, викличуть зацікавленість фахівців і читачів.

• № 25 (2019)

  Широка палітра матеріалів з кінознавства у 25-му числі «Наукового вісника», безперечно, зацікавить фахівців і студентів, людей небайдужих до кіно. Йдеться про творчість видатного кінооператора В. Іллєнка, створення серіалу «Невідома Україна» та кіноальбому «Українські пісні на екрані», музику в кіно й типи та прийоми монтажу фільмів тощо. Матеріали розділу «Театральне мистецтво» презентують методологію відомого театрознавця П. Руліна, розповідають історію й засади роботи театрів вітчизняних і зарубіжних. Статті з культурології, мистецької педагогіки, архівні матеріали також матимуть своє коло читачів, яким, напевно ж, цікаво буде прочитати ще й про бібліографічні новинки.

• № 24 (2019)

  Число 24 «Наукового Вісника» містить розлогу низку матеріалів зі сценічного мистецтва: це й історичні міжнародні культурні зв’язки та режисерські здобутки, і методики навчання майбутніх акторів та творчі пошуки митців театру. Читачів зацікавлять і розділи «Екранне мистецтво» та «Мистецька педагогіка», де вони можуть ознайомитись із роботами перших українських операторів, розвитком французького фільму нуар, драматургією О. Вампілова, новаціями режисера Ф. Соболєва, впливом гастролей МХТу під керівництвом К. Станіславського в США. Архівні матеріали розкажуть про фільми Л. Могилевського та долю актора В. Добровольського. Доповнюють «Вісник» розділи «Культурологія» та «Бібліографія».

• № 23 (2018)

  Нове число Наукового вісника (№ 23) містить публікації, що стосуються методології дослідницької роботи, теоретичної спадщини відомих театральних діячів, кінорежисерів, культурологів – В. Перетца, Ю. Дороша, В. Цвіркунова, С. Буковського, Лі Страсберга тощо. Також цікавлять авторів збірника аспекти підготовки акторів театру й кіно. Це і особливості використання мови на сцені й у кадрі, й взаємозв’язок змісту та форми в мистецтві, і сутність методу режисерської експлікації та ін. Ці питання стосуються багатьох жанрів мистецтва – театру, кіно, циркового, лялькового і вуличного мистецтва. Архівні матеріали та бібліографічні новинки познайомлять читачів із діяльністю ВУФКУ, створенням Національної кіностудії художніх фільмів – кінофабрики імені Олександра Довженка та дослідженням кінотрилогії цього видатного режисера.

• № 22 (2018)

  У розділі «Сценічне мистецтво» № 22 «Наукового вісника» широко представлені статті, що розкривають роль і важливе значення образної мови, музики, метафори, танцю тощо у сценічних постановках. Не оминули увагою автори й історичний шлях українського театру, сучасне його інтегрування в європейський простір, міжнародні зв’язки нинішніх театральних закладів. Сучасні тенденції та засоби привертають увагу й авторів розділу «Екранні мистецтва»: естетика кліпу, інтерактивність шумів та пауз, проекти віртуальної реальності – як різновид варіативного екранного твору та інші. Читачі знайдуть цікаві розвідки й у розділах «Мистецька педагогіка», «Культурологія», «Архів», познайомляться з книжковими новинками.

• № 21 (2017)

  Лесь Курбас, Д. Лідер, Е. Піскатор, В. Перетц, Л. Ліницька, В. Сікорський... Знамениті імена, видатні особи — режисери, актори, теоретики та практики театру. Саме їх творчість та методи розглядаються у ґрунтовних статтях розділу «Сценічне мистецтво» у 21-му числі «Наукового вісника». Досить широко представлений і розділ «Культурологія» — автори аналізують як праці представників минулих часів, так і сучасні теми, а саме: танець чи парамузику. У розділі «Екранні мистецтва» читачі, зокрема, знайдуть цікаві відомості про кінематографічну діяльність М. Вінграновського та різножанровість кіно від 1926 року й до сьогодні. «Мистецька педагогіка» познайомить з організацією школи М. Лисенка, її правилами та напрямами навчання, розповість про особливості методик постановки вокального та розмовного голосу. Зацікавлять і матеріали розділів «Архів» та «Бібліографія» — про діяльність «Українфільму», долі репресованих кінематографістів, мемуари та публіцистику І. Кавалерідзе, про техніку оформлення сценічного простору тощо.

• № 20 (2017)