Діяльність театру імені Марії Заньковецької під керівництвом Олександра Корольчука: мандрівна хроніка (1923–1924 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.34026/1997-4264.20.2017.221194Ключові слова:
О. Корольчук, Театр імені Марії Заньковецької, режисура, акторська майстерність, виставаАнотація
Стаття присвячена діяльності Театру імені Марії Заньковецької мандрівного періоду під керівництвом Олександра Корольчука. Авторка статті зупиняється на режисерській та організаційній складовій діяльності мистецького керівника Театру імені Марії Заньковецької у Катеринославі впродовж 1924–1925 рр.
Посилання
[без підпису] Дорогі бенефеціари Олександр Іванович і Варвара Антонівна! — Центральний державний архів вищих органів влади та управління Украни (Київ) (далі ЦДАВОВУ) — Ф. 166. — Спр. 593. — Арк. 22.
Василько В. Ф. В. Левицький / Василь Василько [Миляєв]. — К. : Державне видавництво музичної літератури і образотворчого мистецтва, 1958. — 116 с.
Веселовська Г. Мандрівний період діяльності театру ім. Марії Заньковецької: хронологія творчого виживання / Ганна Веселовська // Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство. — Львів. — 2008. — Вип. 8.
Від Кременчуцького комітету профспілки робітників землі і лісу. — ЦДАВОВУ (Київ). — Ф. 166. — Спр. 593. — Арк. 17.
Від комітету профспілки робітників курорту «Гопра». — ЦДАВОВУ (Київ). — Ф. 166. — Спр. 593. — Арк. 24.
Відношення від Райосвіти м. Каховки. — ЦДАВОВУ (Київ). — Ф. 166. — Спр. 593. — Арк. 25.
Вітальна адреса від сільради села Озерного Олександрійського району на Катеринославщині. — ЦДАВОВУ (Київ). — Ф. 166. — Спр. 593. — Арк. 19.
Вітальна адреса від мешканців Олександрії. — ЦДАВОВУ (Київ). — Ф. 166. — Спр. 593. — Арк. 21.
Ганна Барвінок — перше сценічне ім’я знаменитої заньківчанської артистки, яка згодом увійшла в історію національної сцени як Варвара Любарт (справжнє ім’я — Варвара Антонівна Колишко).
Д. Спектакли украинского колектива / Д[митро] [Тась] // Красное знамя.– Чернігів. — 1923. — 30 липня. — № 437. — С. 4.
Клопотання про удержавлення та закріплення Театру ім. М. Заньковецької за Катеринославським відділом мистецтв при інспектурі Катеринославської Губполітосвіти. — Музей театрального, музичного і кіномистецтва України (далі МТМКУ) (Київ). — Відділ рукописів. — Інв. № 1624. — 2 арк.
Корольчук О. До Чернігівської Губполітосвіти (Чернігів. 1923 р.) / Олександр Корольчук. — МТМКУ (Київ). — Відділ рукописів. — Інв.№9221. — Арк.3.
Корольчук О. Лист до Київської Головполітосвіти. — МТМКУ (Київ). — Відділ рукописів. — Інв. № 9036. –1 арк.
Кротевич Є. Київські зустрічі. Спогади / Євген Кротевич. — К. : Мистецтво, 1965. — 335 с.
Кулик О. Львівський театр імені М. К. Заньковецької / Олексій Кулик. — К. : Мистецтво, 1989. — 181 с.
Культура и искусство // Красное знамя. — Чернігів. — 1923. — 20 червня. — № 433. — С. 4.
Кошторис Театру імені Марії Заньковецької на сезон 1923/1924. Частина V. Рахунок прибутків та видатків Державного драматичного театру імені народної артистки Марії Заньковецької. — ЦДАВОВУ (Київ). — Ф. 166. — Оп. 9. — Спр. 546. — Арк. 62.
Лебідь Максим Максимович — народився 24 листопада 1899 р. у с. Келеберда Кобеляцького повіту Полтавської губернії. Відомий як поет,член Всеукраїнської літературної організації «ПЛУГ». У 1917 р. М. Лебідь розпочав діяльність у царині театрального мистецтва:став директором полтавської філії Українського національного театру. Згодом, на запрошення О. Корольчука, став першим директором Театру імені Марії Заньковецької; виконував ці обов’язки з 1923 до 1927 р. Максим Лебідь відомий як театральний публіцист та літератор, на сторінках періодики інколи виступав під псевдонімом Микола Лебідь або підписував свій матеріал криптонімом «М.Л.». Був репресований 23 серпня 1934р.; реабілітований посмертно.
Лебідь М. Укрдрам трупа у Полтаві /М.[аксим] Лебідь // Література. Наука. Мистецтво. — К., 1924. — 9 березня. — № 10. — С. 7.
Лист Київської Головполітосвіти до керівництва Народнього театру імені Марії Заньковецької. — МТМКУ (Київ). — Відділ рукописів. — Інв. № 9037. — 1 арк.
Лист до театру імені Марії Заньковецької від Вінницької окрінспектури Наросвіти. — МТМКУ (Київ). — Відділ рукописів. — Інв. № 1041. — 2 арк.
Лист до літературної організації «ПЛУГ» (Катеринослав. 1924 р.). — МТМКУ (Київ). — Відділ рукописів. — Інв. № 2090. — 1арк.
Лист театру імені Марії Заньковецької до Катеринославської Губполітосвіти (Катеринослав, 1924 р.). — МТМКУ (Київ). — Відділ рукописів. — Інв. № 1621. — 2 арк.
Маляр Трупа М. Заньковецької. (Допис із Кременчука) / Маляр // Література. Наука. Мистецтво. — К., 1924. — 21 березня. — С. 7.
Наказ на удержавлення Драматичного театру імені заслуженої Народньої артистки Марії Заньковецької. — ЦДАВОВУ (Київ). — Ф. 166. — Спр. 593. — Арк. 24.
Недзвідський Андрій Володимирович — народився 10 вересня 1908р. в м. Одеса, з 1964р. доктор філологічних наук; професор. Український театрознавець та літературознавець. Автор книжок про Василя Василька та Лідію Мацієвську. А також один із перших дослідників сценічних прочитань драматургії Тараса Шевченка на національній сцені. Крім того, співпрацював із Театром імені Марії Заньковецької як театральний аналітик, публічно виступав із доповідями про ті чи інші постановки колективу на загальноміських конференціях у Катеринославі (нині м. Дніпро) та Запоріжжі. Також перу Андрія Недзвідського належать перші театрознавчі огляди заньківчанських вистав за творами Тараса Шевченка на сторінках фахової періодики.
Особова справа Ганни Борисівни Яременко. Машинопис. — Архів автора. Арк. 2.
Палій О. Твори Юліуша Словацького на сцені Театру імені Марії Заньковецької: до історії питання (20-ті рр. ХХ ст.) / Оксана Палій // Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого. — 2014. — Вип. 16.
Палій О. Український драматичний театр у Ромнах (1918–1925 рр.) / Оксана Палій // Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого. — Київ. — 2013. — Вип. 13.
Палій О. Василь Яременко і український драматичний театр у Ромнах / Оксана Палій // Просценіум. — Львів. — 2013. — № 38–40.
Подячне слово директора Лохвицької середньої школи до заньківчан. (січень 1924 р.). — ЦДАВОВУ (Київ). — Ф. 166. — Спр. 593. — Арк.20
Програмка спектаклю «Примари» Г. Ібсена. Театр імені Марії Заньковецької. — МТМКУ (Київ). — Відділ афіш та програмок. — 1 арк.
Програмка спектаклю «Наталка-Полтавка» І. Котляревського. Бенефіс Панаса Саксаганського. Театр імені Марії Заньковецької. — Зберігається на кафедрі театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету ім. Івана Франка. — 1 арк.
Склад театру імені Марії Заньковецької. Сезон 1922/1923р (весна, 1923 р.). — МТМКУ (Київ). — Фонд Катерини Лучицької. — Арк. 17.
Такі населені пункти, як Ромни, Лохвиця, Крюків, Кременчук, входили до складу Полтавської губернії. Очевидно, саме тому виступи у цьому краї Василь Яременко означив як гастролі на Полтавщині.
Тась Д. В театре им. Заньковецкой / Д[митро] Тась // Красное знамя. — Чернігів. — 1923. — 22 липня. — № 435. — С. 4.
Тась Д. Корифеї, зайці та доля театру / [Дмитро] Тась // Красное знамя. — Чернігів. — 1923. — 5 жовтня. — № 523. — С. 4.
Ткачук І. Заньківчани уДніпропетровську / Іван Ткачук // Театр ім. Марії Заньковецької 1922–1932 рр. ; за ред. Б. Романицького, М. Фінна, В. Яременка, П. Руліна. — Харків : ДВОУ «Мистецтво», 1933. — 45 с.
Ткачук Іван Васильович — народився 25 вересня 1891 р. в с. П’ядики Коломийського повіту (нині Коломийський район Івано-Франківської області). Під час Першої світової війни вступив до легіону Українських Січових Стрільців (УСС), воював на стороні Австро-Угорської імперії а у 1917 р. потрапив у російський полон, і там захопився більшовицькими ідеями. Відтоді залишився мешкати спочатку у Мелітополі, а згодом у Катеринославі, працював редактором газет «Советский путь» та «Думка». Іван Ткачук виявив себе як активний прихильник політики «українізації». Саме з його подачі у Катеринославі виник популярний, а тому впливовий журнал «Зоря», який був реорганізований із російськомовного часопису «Звезда» та «Искусство трудящихся». Письменник очолював Катеринославську філію Всеукраїнської літературної організації «ПЛУГ». Крім того, Іван Ткачук був одним із організаторів створення міжлітературного об’єднання «Західна Україна», яке гуртувало довкола себе митців, що родом походили із західноукраїнських земель. Був репресований в грудні 1933 р. Після таборів, 1945 р. повернувся до Львова де й невдовзі помер 9 жовтня 1948 р., реабілітований посмертно 17 квітня 1957 р.
Тов. Христовому від блоку культурних організацій Катеринослава! — ЦДАВОВУ (Київ). — Ф. 166. — Спр. 593. — Арк. 23.
Угода між театром імені Марії Заньковецької і інспектурою Херсонської Наросвіти. — МТМКУ (Київ). — Відділ рукописів. — Інв. № 1055. — 2 арк.
Яременко В. Десять років праці / Василь Яременко // Театр ім. Марії Заньковецької 1922-1932 рр.; за ред. Б. Романицького, М. Фінна, В. Яременка, П. Руліна. — Харків : ДВОУ «Мистецтво», 1933. — 45 с.
Яременко В. Роздуми артиста. Машинопис / Василь Яременко // Архів автора. — 288 с.
Яременко В. Нотатки. Рукопис. — МТМКУ (Київ).– Відділ рукописів. — Фонд С. Карпенка. — Інв. № 8987. — 24 арк.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, подають наукові статті для публікації у «Науковому Віснику» на таких умовах:
а) Автори, подаючи наукові статті для публікації, надають збірнику «Науковий Вісник» право першої публікації (за ліцензією Creative Commons Attribution). Це дає змогу іншим ділитися роботою з підтвердженням авторства роботи та первинної публікації в цьому збірнику. Водночас за авторами зберігаються в повному обсязі авторські права, що підтверджується Законом України про авторське право і суміжні права за № 3702-ХІІ від 23.12.1993 р.;
б) Автори мають право укладати додаткові окремі угоди на договірній основі стосовно невиключного поширення опублікованої версії Збірника (публікації в книжці, інституційному сховищі тощо), з підтвердженням початкової публікації в цьому виданні;
в) Автори також мають право розмістити свої праці в мережі Інтернет (на їх веб-сайті чи в іниституційних сховищах) до подання чи під час подання праць на розгляд редакційної ради Збірника.
ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ
За авторами збірника наукових праць «Науковий Вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого» / «Naukovij vìsnik Kiïvskogo nacìonalnogo unìversitetu teatru, kìno ì telebačennâ ìm. Ì.K. Karpenka-Karogo» зберігається авторське право що підтверджується Законом України про авторське право і суміжні права за № 3702-ХІІ від 23.12.1993 р. (остання поточна редакція 14.10.2020). За ліцензійними умовами надається право також і редакції збірника публікувати оригінальні наукові статті, що містять нові наукові дослідження й не публікувалися в інших виданнях.
Ліцензійна політика журналу сумісна з переважною більшістю політик відкритого доступу та архівування матеріалів. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі. Автор зберігає авторські права і права на публікацію без обмежень.
Погляди авторів публікацій можуть не збігатися з поглядами редакції. За достовірність фактів, дат, прізвищ тощо відповідальність несуть автори.
