Диференціація жанру китайського бойовика уся: від фентезі й історичної драми до комедії та наукової фантастики

Автор(и)

  • Чжан Ціньвень Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого, Україна

DOI:

https://doi.org/10.34026/1997-4264.33.2023.291485

Ключові слова:

китайський кінематограф, ігрове кіно, бойовики уся, піджанри уся, фільми кунг-фу, жанрова диференціація, жанрова дифузія

Анотація

Стаття присвячена проблемі жанрової диференціації у кіномистецтві. Головним предметом дослідження є система піджанрів китайських бойовиків уся. Мета статті – здійснити системний аналіз відгалужень жанру уся та виявити специфічні характеристики того чи іншого піджанру.

Методи дослідження. Було використано наступні методи дослідження: метод системного аналізу (для типологізації та систематизації піджанрів уся); пошуково-аналітичний (для збору інформації про історію виникнення, умови розвитку та особливості рецепції тих чи інших кінострічок про майстрів бойових мистецтв); семіотичний (для виявлення наявного в фільмах уся символізму), компаративний (для порівняння прототипів та їх ремейків, характеристик різних піджанрів уся, специфіки кіновиробництва материкового Китаю, Гонконгу та Тайваню тощо), метод узагальнення (для підбиття підсумків дослідження та написання висновків).

Результати та висновки. Авторка пропонує власну типологію піджанрів фільмів про майстрів бойових мистецтв, що ґрунтується на основі вивчення історії виникнення та розвитку жанру уся, його сюжетних та стилістичних ознак, способів створення екранного тексту, манери подання ідей і образів тощо. З’ясовано, що стійкими ознаками жанру уся є ідея відновлення справедливості, наявність особливого типу героїв – майстрів бойових мистецтв, естетизація силових зіткнень до високого рівня бойової хореографії. Вибіркове застосування кіновиробниками нестійких жанрових ознак уся (специфічні художні прийоми, антураж, сюжетні нашарування, візуальна стилістика тощо) стимулювало спочатку диференціацію фільмів про майстрів бойових мистецтв (уся-фентезі та історичне уся), а потім – жанрову дифузію (наприклад, комедії молейтау). Такі процеси призвели до створення наступних піджанрів уся: фентезійне уся, історичні та псевдоісторичні драми, уся-детектив, бойовики кунг-фу, комедійне уся, уся-еротика, фільми жахів з елементами бойових мистецтв, мелодрами уся, науково-фантастичне (сай-фай) уся, «авторське» уся.

Зроблено висновок, що жоден з піджанрів уся не втратив своєї актуальності в сучасному кіномистецтві. З огляду на поліжанрову природу новітнього кіно можна говорити або про міксування піджанрів (наприклад, проекти, що містять елементи бойовику, горору та еротики), або про висловлення режисерів без дифузії жанрів і синтетичних запозичень (такими найчастіше постають фентезійні уся чи історичні бойовики). З погляду на сталість і довговічність піджанрів, можна говорити про розподіл на три групи: 1) уся-фентезі та історичні бойовики: вони є найдавнішими, адже виникли в 1920-х рр. та відображали тематику традиційної пекінської опери, що була прототипом жанру; 2) мелодрамні, детективні, еротичні, комедійні уся, а також фільми-кунг-фу і горори, які виникають упродовж 1970-80-х рр. у кіноіндустрії Гонконгу в результаті творчих і комерційних пошуків кіновиробників; 3) «авторське» уся та науково-фантастичні бойовики, що з’являються у 1990-х рр. під впливом взаємодії західного кіно, міжнародного співробітництва, а також культурно-економічної інтеграції материкового Китаю, Гонконгу та Тайваню.

Наголошено, що фільми уся перетворилися на важливу складову національної культури, вони існують як потужний ідейно-художній напрям, що претендує на значну роль у репрезентації китайської цивілізації.

Посилання

Bettinson, G. (2016). Bruce Lee. Berkshire Dictionary of Chinese Biography. Vol. 4. Р. 255-261.

Chute, D., Lim, C. (2003) Heroic Grace: The Chinese Martial Arts Film. L-А: UCLA Film and Television Archive. 53 p.

Glossary of Terms in Wuxia, Xianxia & Xuanhuan Novels. URL: https://immortalmountain.wordpress.com/glossary/wuxia-xianxia-xuanhuan-terms/

Gravestock, P. (2006). The Real and the Fantastic in the Wuxia Pian. Metro. №148. Р. 106-111.

Green, F. (2016). The Twelve Chinese Zodiacs: Ai Weiwei, Jackie Chan and the Aesthetics, Politics, and Economics of Revisiting a National Wound. Rocky Mountain Review. Р. 45-58.

Ho, S. (2003). From page to screen: a brief history of wuxia fiction. Heroic grace: Chinese martial arts film. Los-Angeles. Р. 13-17.

Hu, В. (2008). «Bruce Lee» after Bruce Lee: A Life in Conjectures. Journal of Chinese Cinemas. Vol. 2. №2. Р. 123-135.

Hudson, D. (2009). Modernity as Crisis: Goeng Si and Vampires in Hong Kong Cinema. In J. E. Browning & C. J. S. Picart (Eds.), Draculas, Vampires, and Other Undead Forms: Essays on Gender, Race and Culture. Lanham, Maryland, Toronto, New York, Plymouth, UK: The Scarecrow Press. Р. 203-233.

Shu, Yuan (2003). Reading the Kung Fu Film in an American Context: From Bruce Lee to Jackie Chan. Journal of Popular Film and Television. Vol. 31. №2. Р. 50-59.

St. André, J. (2002). Picturing Judge Bao in Ming Shangtu xiawen Fiction. Chinese Literature: Essays, Articles, Reviews. (CLEAR). №24. Р. 43-73. doi:10.2307/823476

Teo, S. (2015). Chinese Martial Arts Cinema: The Wuxia Tradition. Edinburgh University Press. 240 р.

White, L. (2015). A ‘narrow world, strewn with prohibitions’: Chang Cheh’s The Assassin and the 1967 Hong Kong riots. Asian Cinema. №26. Р. 79-98.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-23

Номер

Розділ

ЕКРАННІ МИСТЕЦТВА