РИТМ ЕПОХИ. МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ НАРОДЖЕННЯ БАЛЕТУ «БОЛЕРО»

Автор(и)

  • Андрій Лягущенко Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Україна

DOI:

https://doi.org/10.34026/1997-4264.35.2024.318090

Ключові слова:

балет, ритм, епоха, «Школа рухів», «Болеро», Равель, Ніжинська, Бежар, Київ

Анотація

Мета статті – виявивши найбільш суттєві особливості балету Моріса Равеля «Болеро», дослідити мало досліджені обставини народження задуму його першої постановки, що стала базовою для найвідомішої сучасної хореографічної версії твору авторства Моріса Бежара. Методологія дослідження. В процесі розгляду теми було застосовано аналітичний метод, який знадобився для всебічного вивчення проблеми соціально-естетичних впливів, що зумовили формування балетмейстерської концепції першої постановниці балету Броніслави Ніжинської. У статті використано метод теоретичного узагальнення для розгляду особливостей мистецького середовища Києва перших десятиліть ХХ ст., коли там творила Ніжинська. Культурно-історичний підхід обумовив загальну мистецтвознавчу та соціокультурну спрямованість дослідження й допоміг реалізувати його мету. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що розглядалося мало вивчене питання, пов’язане із обставинами виникнення постановочної ідеї балету «Болеро» у київський період творчості Ніжинської. В процесі дослідження було з’ясовано, що, перебуваючи у Києві, Броніслава Ніжинська тісно співпрацювала з видатними представниками українського й світового авангардного мистецтва: Олександрою Екстер, Вадимом Меллером, Лесем Курбасом. Завдяки цій співтворчості склалося новаторське розуміння проблеми ритму в образотворчому і хореографічному мистецтві, як відбитка суспільних рефлексій епохи. Відтоді принцип ритмізованих, геометрично подібних композицій став характерною рисою балетмейстерського почерку Броніслави Ніжинської. Київські експерименти «Школи рухів» Ніжинської знайшли своє продовження у постановках в антрепризі Дягілева, власному колективі та трупі Рубінштейн, де і побачило сцену «Болеро». Висновки. Розглянуто мало досліджені обставини народження задуму першої постановки балету Моріса Равеля «Болеро». З’ясовано, що середовищем, де у першої постановниці Броніслави Ніжинської виникла початкова балетмейстерська ідея, був Київ кінця 10-х – початку 20-х рр. ХХ ст. Доведено, що балетмейстерські ідеї цього балету та інших творів Ніжинської базувалися на новаторській концепції ритму у хореографії, розробленій у Києві. Дослідницькі матеріали статті стануть у пригоді в навчальних курсах з історії балету, театру і сценографії.

Посилання

Ageeva, B. (2023). Marciany na Hreshatyku. Literaturnyi Kyiv na pochatku XX st. [Martians on Khreschatyk. Literary Kyiv of the early 20th century]. Kyiv: Vihola, 408 p. [in Ukrainian]

Gorbachov, D. (2020). Lytsari holodnogo Renesansu [Knights of the hungry Renaissance]. Kyiv: Duh і litera. 376 p. : il. [in Ukrainian]

Zinych, O. (2015). Plastychna vzayemodiya riznyh obraznyh system u mystetstvi baletu (aspect spivvidnesenosti muzychnogo ta horeografichnogo ruhu) [Plastic interaction of different image systems in art ballet (aspect of correlation of musical and choreographic movement). Studii mystetstvoznavchi: Teatr, muzyka, kino. Chyslo I (49). P. 14-24. [in Ukrainian]

Klekovkin, O. (2912). Rostyslav Pylypchuk Do 75-richcha vid dnya narodzhennya [Rostislav Pylypchuk. To the 75th anniversary of the birth]. Aktualni problemu mystetskoi praktyky i mystetstvoznavchoi nauky: Mystetski obrii. Vyp. 4 (14–15). P. 48-51. [in Ukrainian]

Kolomiets, V. (2024). Idei rytmoplastyky Emilya Jaque-Dalkroza v tantsuvalnyh studiyah Radyanskoi Ukrainy kintsa 1910h – pochatku 1920h rokiv [Rhythmoplasty ideas of Emile Jacques-Dalcroze in dance studios of Soviet Ukraine in the late 1910s – early 1920s. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnyh kadriv kultury i mystetstv: nauk.jurnal, № 1. P. 285-290. [in Ukrainian]

Kurbas, L. (2022). Filosofiya teatru Harkiv-Kyiv: Vydavets Oleksandr Savchuk ; vydavnytstvo «Osnovy». 920 p. [in Ukrainian]

Prohasko, U. (2013). Genious chy Genious loci? [Genius or Genius loci?] Krytyka. Rik XVII, chislo 3-4 (185-186). Р. 13-16. [in Ukrainian]

Ten, G. (1902) Filosofiya shtuky. Perelozhennya Oleksandra Barvinskogo [The philosophy of the piece. Translated by Oleksandr Barvinskyi]. Lviv: Ukrainsko-ruska vydavnycha spilka. 98 р. [in Ukrainian]

Hotsanovska, L., Bilash, O. (2019). Tvorcha diyalnist Vatslava ta Bronislavy Nizhinskyh v konteksti rozvytku svitovogo y ukrainskogo baletnogo mystetstv [Creative activity of Vaclav and Bronislava Nijinsky in the context of the development of world and Ukrainian ballet arts] Tantsuvalni studii, № 1. S. 19-28. [in Ukrainian]

А Ravel Reader: Correspondence, Articles, Interviews / Сompiled and edited by Arbie Orenstein (1990). New York: Columbia University Press. 653 р. [in English]

Bèjart, M. (1979). Un instant dans la vie dʼautrui. Mèmoires. Paris: Flammarion. 298 р. [in French]

Lévi-Strauss, C. Mythologiques. L’Homme nu. Librairie. Paris: Plon, 1971. 686 р. [in French]

Nijinska, B. (1919-1922). Diary. Library of Congress. Bronislava Nijinska collection. Box 59. Fold 1. [in Ukrainian]

Nijinska,, B. (1918-1919). School and Theater of Movements. Library of Congress. Bronislava Nijinska collection. Box 55. Fold 5. [in Ukrainian]

Orenstein А. (1975). Ravel, man and musician. New York: Columbia University Press. 291 р. [in English]

Pastori, J. P. (2017). Maurice Bèjart. Lʼunivers dʼun chorègraphe. Lausanne: Presses polytechniques et universitaires romandes. 142 р. [in Switzerland]

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-26

Номер

Розділ

СЦЕНІЧНЕ МИСТЕЦТВО