Екзистенціальні мотиви у фільмах режисерів Польської школи кіно. Частина 2

Анотація

Мета статті – проаналізувавши фільми режисерів Польської школи кіно, розкрити екзистенціальну специфіку їх творів у контексті еволюції екзистенціального героя на польському екрані та його звʼязку з героєм кіно «морального занепокоєння». Методологія дослідження. В процесі дослідження було використано кінознавчий аналіз для розкриття основних тематичних ліній обраних фільмів, визначення особливостей героїв, а також зʼясування того, яким чином режисери втілюють екзистенціальні мотиви на екрані. За допомогою історичного методу окреслено загальний історико-філософський контекст розвитку Польської школи кіно та особливості відображення історії у польських фільмах 50-х років ХХ століття. Системний метод використаний задля комплексного розгляду напрацювань Польської школи, виявлення та узагальнення ідейно-тематичних звʼязків, спільних драматургічних компонентів і повторюваних екзистенціальних мотивів у тогочасних польських стрічках. У рамках аналізу фільмів Польської школи також було використано порівняльний аналіз, за допомогою якого виявлено риси схожості та відмінності у режисерських підходах, конкретних аспектах і способах відображення теми війни та екзистенціальної проблематики. Наукова новизна дослідження полягає у систематизованому огляді здобутків Польської школи кіно в ракурсі філософії екзистенціалізму, яка є актуальною для української кінознавчої науки і дає змогу окреслити звʼязки цього напряму з майбутнім кіно «морального занепокоєння». Попри наявні дослідження польського кінематографа, досі недостатньо уваги приділено розгляду еволюції екзистенціального героя та особливостей його становлення від 50-х до 70-х років ХХ століття. Тому аналіз напрацювань Польської школи кіно відкриває можливості подальшого вивчення героя «морального занепокоєння», який у свою чергу є досить важливим для українського сьогодення в морально-етичній площині, так само як досвід Польської школи є значущим через екзистенціальний вимір переживання «межової» ситуації війни. Висновки. Проаналізовано зняті у 50-х роках фільми Анджея Мунка, Єжи Кавалеровича, Єжи Войцеха Гаса, Тадеуша Конвіцького, Казімежа Куца, Станіслава Ружевича. Окреслено, як ознаки філософії екзистенціалізму втілюються у рефлексіях авторів про війну і повоєнне життя; наголошено на значенні напрацювань митців Польської школи у контексті поступового формування та розвитку особливостей польського екзистенціального героя другої половини ХХ століття.