Особливості роботи з кольором у створенні художнього образу фільму: на прикладі робіт провідних майстрів голлівудського кінематографа
DOI:
https://doi.org/10.34026/1997-4264.35.2024.318113Ключові слова:
кіно, колір, контраст, візуальна історія, голлівудський кінематографАнотація
Мета статті – на прикладі голлівудського кінематографа охарактеризувати особливості використання кольору в кіно. Методологія дослідження передбачає застосування як теоретичних (аналізу, синтезу, узагальнення і под.), так і практичних методів. Так, візуальний аналіз американських фільмів дав змогу сформулювати розуміння особливостей і основних функцій кольору у сучасному кінематографі. Наукова новизна дослідження полягає у розкритті особливостей використання кольору в кіно на прикладі культових стрічок американських режисерів – Д. Фінчера, К. Нолана, Т. Бертона, Ф. Дарабонта, П.-Т. Андерсона та ін. Висновки. Зображення безпосередньо впливає на те, як глядач сприймає сюжет, а отже, й увесь фільм. Для цього режисер використовує один з основоположних елементів нашого життя й світосприйняття – колір. Адже колір здатний не лише створити світ навколо персонажів, а й доповнити потрібну сцену певним підтекстом або сюжетною інформацією, яка навіть без осмислення стане зрозумілою глядачеві на підсвідомому рівні. Це робить зв’язок між ним і світом картини ще сильнішим, дає змогу глибше відчути цей світ і зануритися в нього. Особлива увага приділяється контрасту (світлого й темного, холодного й теплого, додаткових кольорів), який застосовується з такими цілями: посилення драматичного ефекту, виділення й доповнення. Отже, колір використовується по-різному і з різними цілями, але незмінним залишається факт: колір – це найважливіший аспект кіномови, який допомагає в образній художньо-виразній формі розповісти історію, створити унікальний візуальний світ картини, а глядачеві – максимально живо та емоційно відчути драму героїв. Завдяки колористичним рішенням у творців з’являється можливість керувати емоціями глядачів, настроєм фільму та самою історією, максимально розкриваючи художній потенціал картини.
Посилання
Mozhenko, M. V. (2017). Evoliutsiia tekhnolohii kolorokorektsii v kino ta na TB [Evolution of color correction technologies in film and TV]. Visnyk KNUKiM. Seriia «Mystetstvoznavstvo», Nr 37. P. 54-64. [in Ukrainian]
Goethe, J. (1840). Theory of Colours. Translated from the German. London: John Murray. URL: https://www.gutenberg.org/files/50572/50572 [in English]
Block, B. (2007). The Visual Story, Second Edition: Creating the Visual Structure of Film, TV and Digital Media Routledge; 2nd edición. 297 р. [in English]
Chirimuuta, M., Kingdom, F.A. (2015). The Uses of Colour Vision: Ornamental, Practical, and Theoretical. Minds and Machines, Nr 25 (2). Р. 213-229. [in English]
Itten, J.(1997). The Art of Color: The Subjective Experience and Objective Rationale of Color. John Wiley & Sons; 1er edición. 160 р. [in English]
Swarnakar, S. (2023). Colours and Cinema. In book: Understanding Media and Arts: A Comprehensive Introduction to The Creative Industry Innovative Scientific Publication SBI Colony. Hingna Road, Nagpur (MS), India. Р. 22-26. [in English]
Kovsh, O. and Dziuba, M. (2022). Symbolism of Color in Cinema. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts, Nr 5 (2). Р. 207-215. [in English]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, подають наукові статті для публікації у «Науковому Віснику» на таких умовах:
а) Автори, подаючи наукові статті для публікації, надають збірнику «Науковий Вісник» право першої публікації (за ліцензією Creative Commons Attribution). Це дає змогу іншим ділитися роботою з підтвердженням авторства роботи та первинної публікації в цьому збірнику. Водночас за авторами зберігаються в повному обсязі авторські права, що підтверджується Законом України про авторське право і суміжні права за № 3702-ХІІ від 23.12.1993 р.;
б) Автори мають право укладати додаткові окремі угоди на договірній основі стосовно невиключного поширення опублікованої версії Збірника (публікації в книжці, інституційному сховищі тощо), з підтвердженням початкової публікації в цьому виданні;
в) Автори також мають право розмістити свої праці в мережі Інтернет (на їх веб-сайті чи в іниституційних сховищах) до подання чи під час подання праць на розгляд редакційної ради Збірника.
ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ
За авторами збірника наукових праць «Науковий Вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого» / «Naukovij vìsnik Kiïvskogo nacìonalnogo unìversitetu teatru, kìno ì telebačennâ ìm. Ì.K. Karpenka-Karogo» зберігається авторське право що підтверджується Законом України про авторське право і суміжні права за № 3702-ХІІ від 23.12.1993 р. (остання поточна редакція 14.10.2020). За ліцензійними умовами надається право також і редакції збірника публікувати оригінальні наукові статті, що містять нові наукові дослідження й не публікувалися в інших виданнях.
Ліцензійна політика журналу сумісна з переважною більшістю політик відкритого доступу та архівування матеріалів. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі. Автор зберігає авторські права і права на публікацію без обмежень.
Погляди авторів публікацій можуть не збігатися з поглядами редакції. За достовірність фактів, дат, прізвищ тощо відповідальність несуть автори.