Освітні медійні інновації у світових навчальних практиках

Анотація

Мета статті – розглянути освітні практики, що використовують засоби нових медіа – віртуальну, доповнену, змішану реальність і штучний інтелект. Виявити витоки художньо-виражальних та мовотворчих засобів цих аудіовізуальних продуктів і визначити ефективність їхнього впливу на навчання в різних галузях людської діяльності. Методологія дослідження. Використано історичний підхід – розглядаються витоки «розумного» кіно в його класичному розвитку та трансформаціях у сучасні начальні аудіовізуальні форми. Порівняльний метод – ґрунтується на розгляді схожості та відмінностей виражальних засобів і способів екранного розгортання навчального матеріалу у класичному науково-популярному (навчальному) кіно та сучасних освітніх практиках. Аналітичний метод – сприяє розгляду мовотворчих особливостей освітніх платформ (на основі зарубіжних досліджень навчань будівельників, електриків, істориків мистецтва, дизайнерів, програмістів): як саме науково-освітній аспект у навчальному аудіовізуальному творі поєднано з суто мистецьким. Наукова новизна дослідження. Вперше досить широко розглянуто різноманіття сучасних, діючих на основі нових медіа, освітніх платформ, впровадження яких значно підвищує ефективність, інтерактивність та інклюзивність навчання. Висновки. Показано що драматургічна побудова та режисерське вирішення новомедійних освітніх платформ значною мірою відповідають специфіці класичного науково-популярного і навчального кіно. Посиленими драматургічними елементами виступають ефект занурення у віртуальну реальність та ігрофікація, які, збагачуючи емоційне сприйняття матеріалу, помножують пізнавально-навчальну функцію. Проаналізовано перспективи створення таких освітніх платформ, звернено увагу на необхідність підготовки фахівців задля їх створення та використання; а також на важливість інформування суспільства щодо позитивних моментів та застережень і викликів, що несуть ці освітні інновації та штучний інтелект