Інтерактивні елементи в експериментальних постановках театру Баухаус
DOI:
https://doi.org/10.34026/1997-4264.36.2025.332764Ключові слова:
інтерактивність, міждисциплінарність, геометричні костюми, освітлення, кінетичні скульптури, рухома сцена, кольорове кодування, інноваційний простірАнотація
Мета статті – аналіз внеску театру Баухаус у розвиток сучасного інтерактивного театру. У процесі дослідження особливу увагу приділено вивченню принципів інтерактивності, а також опису театральних експериментів. Для вирішення наукової проблеми використано методи історико-хронологічного підходу, міждисциплінарного аналізу, систематизації та синтезу. Наукова новизна статті. Вперше охарактеризовано інтеграцію інтерактивності в постановки театру Баухаус та описано його внесок в розвиток сучасного інтерактивного театру. Висновки дослідження продемонстрували, що театр та інтерактивність мають глибокий зв’язок, а ідея театру Баухаус передбачала відмову від традиційної об’єкт-суб’єктної взаємодії між акторами та глядачами і створення глибокого взаємозв’язку між простором, рухом і власне досвідом глядачів. Театри цього напряму мали на меті залучити глядачів у більш динамічний спосіб, відмовляючись від звичайних театральних форм і наголошуючи на спільній творчості між режисерами, дизайнерами та виконавцями. У статті представлено приклади інтерактивності в театрі Баухаус, які забезпечили новаторський підхід до простору, сценографії, костюмів і акторської гри та дали змогу переосмислити традиційні уявлення про театральне мистецтво. Такими прикладами є: геометричні костюми, освітлення, кінетичні скульптури, рухома сцена, дзеркала, кольори, звертання до глядачів і механічні звуки. На основі аналізу наукових джерел, використаних у статті, було встановлено, що інтерактивність та ефект занурення суттєво впливають на глядачів, посилюють емоційне та інтелектуальне включення в театральну дію, покращують сприйняття через органи чуття, відкривають нові підходи до театру, сприяють індивідуальному розумінню постановки, активній участі у виставі, демонструють сучасні технології та надихають на творчість.
Посилання
Krasnenko, O. (2023). Interaktyvnist yak yavyshche kulturnoho prostoru kintsia XX – pochatku XXI stolittia [Interactivity as a phenomenon of cultural space of the end of XXth – beginning of XXIst century]. Pytannia kultorolohii? [Questions of cultural studies], Nr. 42. P. 163-172. https://doi.org/10.31866/2410-1311.42.2023.293771 [in Ukrainian]
Shandrenko, O. (2020). Vidlunnia «Triadnoho baletu» Oskara Shlemmera v suchasnomu dyzaini odiahu [Echoes of Oskar Schlemmer’s «Triadic Ballet» in modern clothes design]. Demiurh: idei, tekhnolohii, perspektyvy duzainu [Demiurge: ideas, technologies, prospects of design], Nr. 3(1). P. 129-140. https://doi.org/10.31866/2617-7951.3.1.2020.207550 [in Ukrainian]
Berghaus, G. (2019). Lothar Schreyer a sztuka sceniczna ekspresjonizmu. Pamiętnik Teatralny, Nr. 1. P. 22-37. https://doi.org/10.36744/pt.210
Brayshaw, E. (2021). Oskar Schlemmer’s Kitsch (1922): a contextualisation and translation. Journal of Aesthetics & Culture, Nr. 13(1), 1945239. https://doi.org/10.1080/20004214.2021.1945239
Charnley, K. (2020). Art, design and modernity: the Bauhaus and beyond. Open Arts Journal, Nr. 9. P. 43-56. https://doi.org/10.5456/issn.2050-3679/2020w04
Forysiewicz, B. (2020). The Forum Theatre in the prevention of exclusion from a peer group in the school space. Journal of Education Culture and Society, Nr. 11(2). P. 335-342. https://doi.org/10.15503/jecs2020.2.335.342
Görmez, E. (2024). A study on developing a teaching technique (A sample of learning-teaching process). EIKI Journal of Effective Teaching Methods, Nr. 2(1). https://doi.org/10.59652/jetm.v2i1.108
Huang, M. C. (2023). Anthropological dimensions of modern educational culture:Theoretical analysis. Journal of Contemporary Philosophical and Anthropological Studies, Nr. 1(1). https://doi.org/10.59652/jcpas.v1i1.58
Kesidou, E., Plakoyiannaki, E., & Tardios, J. A. (2024). Symbolic knowledge innovation through bricolage in the periphery: The Bauhaus movement. Journal of Economic Geography, Nr. 24(4). P. 567-594. https://doi.org/10.1093/jeg/lbae010
Krzyzaniak, M., Çağri, E., & Glette, K. (2022). What makes interactive art engaging? Frontiers in Computer Science, Nr. 4. https://doi.org/10.3389/fcomp.2022.859496
Meakin, K. (2022). The Bauhaus and the business of window display: Moholy-Nagy’s endeavours at window display in London. Journal of Design History, Nr. 35(3). P. 265-280. https://doi.org/10.1093/jdh/epab019
Rokeby, D. (2019). Perspectives on algorithmic performance through the lens of interactive art. TDR/ The Drama Review, 63(4 (244)). P. 88-98. https://doi.org/10.1162/dram_a_00876
Staniškytė, J. (2023). Reinstalling the fourth wall: Digital performance and spectatorship in (post-)pandemic era. Art History & Criticism, Nr. 19(1). P. 31-38. https://doi.org/10.2478/mik-2023-0003
Ting, Y. W., Lin, P. H., & Lin, R. (2021). A study of applying Bauhaus design idea into the reproduction of the Triadic Ballet. In P. L. P. Rau (Ed.), Cross-cultural design. Applications in arts, learning, well-being, and social development. HCII 2021. Lecture Notes in Computer Science (Vol. 12772). Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-77077-8_6
Trimingham, M. (2019). The affective Bauhaus 1919. Theatre and Performance Design, Nr. 5. P. 6-21. Retrieved from https://kar.kent.ac.uk/74590/1/proofed%20Trimingham%20Final%208.4.19.pdf
Zekeniuk, O. (2023). The influence of Bauhaus and ideology on the formation of contemporary artistic and design culture. Polsko-Ukraińskie Studia Interdyscyplinarne, Vyp. 1(8). P. 63-69. https://doi.org/10.15804/PPUSI.2023.01.06
Zhang, J. (2023). Digital media technology on the theatre stage. Frontiers in Art Research, Nr. 5(12). P. 13-18. https://doi.org/10.25236/FAR.2023.051203
Zhou, E. S. (2019). The theatrical constellations: Bauhaus potential and Chinese moments. Theatre and Performance Design, Nr. 5(1–2). P. 61-74. https://doi.org/10.1080/23322551.2019.1606606
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, подають наукові статті для публікації у «Науковому Віснику» на таких умовах:
а) Автори, подаючи наукові статті для публікації, надають збірнику «Науковий Вісник» право першої публікації (за ліцензією Creative Commons Attribution). Це дає змогу іншим ділитися роботою з підтвердженням авторства роботи та первинної публікації в цьому збірнику. Водночас за авторами зберігаються в повному обсязі авторські права, що підтверджується Законом України про авторське право і суміжні права за № 3702-ХІІ від 23.12.1993 р.;
б) Автори мають право укладати додаткові окремі угоди на договірній основі стосовно невиключного поширення опублікованої версії Збірника (публікації в книжці, інституційному сховищі тощо), з підтвердженням початкової публікації в цьому виданні;
в) Автори також мають право розмістити свої праці в мережі Інтернет (на їх веб-сайті чи в іниституційних сховищах) до подання чи під час подання праць на розгляд редакційної ради Збірника.
ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ
За авторами збірника наукових праць «Науковий Вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого» / «Naukovij vìsnik Kiïvskogo nacìonalnogo unìversitetu teatru, kìno ì telebačennâ ìm. Ì.K. Karpenka-Karogo» зберігається авторське право що підтверджується Законом України про авторське право і суміжні права за № 3702-ХІІ від 23.12.1993 р. (остання поточна редакція 14.10.2020). За ліцензійними умовами надається право також і редакції збірника публікувати оригінальні наукові статті, що містять нові наукові дослідження й не публікувалися в інших виданнях.
Ліцензійна політика журналу сумісна з переважною більшістю політик відкритого доступу та архівування матеріалів. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі. Автор зберігає авторські права і права на публікацію без обмежень.
Погляди авторів публікацій можуть не збігатися з поглядами редакції. За достовірність фактів, дат, прізвищ тощо відповідальність несуть автори.
