Жінка-воїн в азійській та європейській культурі: сучасні екранні проєкції образу

Анотація

Статтю присвячено дослідженню образу жінки-воїна в азійському кінематографі й анімації та його прояву в різних видах літератури та мистецтва. Мета статті – дослідження ролі жінки-воїна в культурі та мистецтві, описання соціально-культурного значення образу жінки-героїні в кінематографі та літературі через погляд таких режисерів анімації та кіно, як Пол Френсіс та Хаяо Міядзакі, а також науковців Крістіана Андерсона та Аделя Вестбрука. Методологія дослідження. У розробці теми було застосовано компаративний метод, що є необхідним для вивчення мистецтвознавчого й культурологічного аспекту даного питання. Застосовано методи систематизації та узагальнення для аргументації своєрідності феномену використання образу жінки-воїна не тільки в східній міфології та культурі, а й у західних зразках культурної спадщини в середньовіччі та сьогоденні. На кінематографічному матеріалі проаналізовано специфіку азійського та європейського погляду на образ жінки-воїна, наголошено його актуальність щодо нових тісних зв’язків японської нонконформістської культури, підстави популярності образу не тільки в «країні сонця що сходить», а й за її межами. У статті охарактеризовані особливості образу, відмінність від західного погляду на образ, введено додаткове урізноманітнення та зіставлення різних характеристик моделей образу, оцінено передумови динамічного прогресу в кінематографічному та анімаційному мистецтві таких країн, як Японія та країни Європи крізь призму історичної ретроспективи. Окремою ланкою в статті зачіпається і скандинавська міфологія та наявність сучасних варіацій проблеми жінок-воїнів. Розглянуто різні версії виникнення образу жінок-воїна. Наукова новизна дослідження полягає в розгляді нових варіацій образу жінки-воїна в екранних мистецтвах з одночасною експлуатацією сучасного наукового забезпечення; поміж іншого – із введенням компаративного методу, що дає додаткові засоби для маневру в порівнянні шляхів становлення й розвитку образу жінок-воїнів в аудіовізуальній культурі Японії та передових країн Європи; деталізації розбіжності японської моделі образу з представленням жінок-лицарів в європейських анімаційних фільмах та анімації США, а також виявленні показників його варіацій і перспективи його подальшої еволюції. Висновки. У статі описані досліджувані джерела й обґрунтований їх вибір для даної теми. Виявлено подібності та відмінності образів, що трапляються в джерелах, здійснено спробу встановити причини виявлених подібностей і відмінностей та проаналізувати їх. Також у статті здійснюється спроба розглянути образ жінки-воїна з культурно-історичного, психологічного, гендерного та соціального боку. Розглядаються і порівнюються образи жінок-воїнів у двох середньовічних героїчних епопеях: «Повість про дім Тайра», «Пісня про Нібелунгів» та в сучасній інтерпретації жінки-воїна у анімаційному серіалі «Pariah Nexus», який вийшов у 2023 році. Автор аналізує не лише розвиток образу жінки-воїна як окремого образного феномену, а й проблеми гендерної рівності в культурі з погляду аудіовізуальних творів і літературного епосу. Також розглянуто історичні відмінності розвитку образу жінки-воїна в період середньовічної Японії та середньовічної Європи на основі аналізу джерел літературного епосу.