Німецька популярна музична культура в добу Середньовіччя
DOI:
https://doi.org/10.34026/1997-4264.36.2025.332838Ключові слова:
популярна культура, масова культура, карнавал, куртуазність, менестрелі, шпільмани, мінезингери, мейстерзингериАнотація
Мета статті – виявлення ключових особливостей німецької популярної музики середньовічного періоду. Завдання розвідки включають в себе: розкриття масової та популярної культур, їх спільних і відмінних маркерів у культурному просторі; дослідження німецької популярної музики Високого та Пізнього Середньовіччя. Методологія дослідження включає: культурологічний метод – всебічне тлумачення поняття «популярна культура» та визначення найбільш доречної для даного дослідження концепції популярної культури; культурно-історичний – дослідження основних проявів популярної музичної культури в середньовічній Європі; музикознавчо-культурологічний – аналіз творів німецької середньовічної популярної музики, зокрема, мінезингерів і мейстерзингерів; компаративістський метод – виявлення спільних і відмінних рис між популярною культурою музичної Німеччини доби Середньовіччя та аналогічними сферами культури інших європейських країн у цей же історичний період. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні явищ музичної культури Німеччини, які належать не до «елітарної» або «церковної», а до «світської» та популярної культури. Висновки. Німецька популярна музична культура в добу Середньовіччя являла собою потужну культурну галузь, яка за різноманіттям жанрів, форм і тем творчості та якістю нічим не поступалася елітарній, «церковній» культурі того часу, а в деяких аспектах навіть мала перевагу. Дана сфера культури Німеччини розвивалася подібно до культур інших західноєвропейських держав і народів, на що вказує наявність власного різновиду середньовічних менестрелів – шпільманів, а також власної групи поетів-співців – мінезингерів. Утім, були й певні відмінності, які вирізняли твори німецької популярної музики з-поміж композицій представників інших країн, а саме: інтерес до релігійних тем, посилення значення мотивів природи, більш піднесений та ідеалістичний характер почуттів у творах, присвячених коханню, а також відображення у музичних композиціях глибокого рівня рефлексії авторів даних композицій щодо власного внутрішнього світу та їх довкілля.
Посилання
Babushka, L. D. (2020). Festyvatsiia yak komunikatyvnyi apropriator hlobalizatsiinykh interesiv u kulturotvorchomu prostori [Festivation as a communicative appropriator of globalization interests in the cultural space: monograph]. Kyiv: Lysenko. M. M. 272 s.
Bachmann-Medick, D. (2006). Cultural Turns. Neuorientierungen in den Kulturwissenschaften. Reinbek bei Hamburg: Rowohlt. 504 s.
Burke, P. (2001) Populiarna kultura v ranniomodernii Yevropi [Popular Culture in Early Modern Europe]. Translated from English by O. Hrytsenko, T. Harastovych, N. Honcharenko, A. Hrytsenko. Kyiv, Ukrainian Center for Cultural Studies. 376 s.
Kurze Geschichte der deutschen Literatur [Brief history of German literature] : in 3 volumes. Volume 1 (1983). Berlin : Volk und Wissen. 352 s.
Le Goff, J. (1964). La civilisation de l‘Occident médiéval [The Civilization of the Medieval West]. Paris : Les Editions Arthaud. 693 s.
Seabrook, J. (2000). Nobrow : The Culture of Marketing, the Marketing of Culture. New York: Knopf. 240 s.
Storey, J. (2005). Teoriia kultury ta masova kultura: vstupnyi kurs. [Cultural Theory and Popular Culture: An Introduction]. Translated from English by S. Savchenko. Kharkiv: Akta. 357 s.
Hobsbawm E., Ranger T. (1983). The Invention of Tradition. Cambridge : Cambridge University Press. 320 s.
Hoppin, R. H. (1978). Medieval Music. New York : W. W. Norton & Company. 566 s.
Yudkin, J. (1989). Music in Medieval Europe. New Jersey : Prentice Hall, Englewood Cliffs. 612 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, подають наукові статті для публікації у «Науковому Віснику» на таких умовах:
а) Автори, подаючи наукові статті для публікації, надають збірнику «Науковий Вісник» право першої публікації (за ліцензією Creative Commons Attribution). Це дає змогу іншим ділитися роботою з підтвердженням авторства роботи та первинної публікації в цьому збірнику. Водночас за авторами зберігаються в повному обсязі авторські права, що підтверджується Законом України про авторське право і суміжні права за № 3702-ХІІ від 23.12.1993 р.;
б) Автори мають право укладати додаткові окремі угоди на договірній основі стосовно невиключного поширення опублікованої версії Збірника (публікації в книжці, інституційному сховищі тощо), з підтвердженням початкової публікації в цьому виданні;
в) Автори також мають право розмістити свої праці в мережі Інтернет (на їх веб-сайті чи в іниституційних сховищах) до подання чи під час подання праць на розгляд редакційної ради Збірника.
ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ
За авторами збірника наукових праць «Науковий Вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого» / «Naukovij vìsnik Kiïvskogo nacìonalnogo unìversitetu teatru, kìno ì telebačennâ ìm. Ì.K. Karpenka-Karogo» зберігається авторське право що підтверджується Законом України про авторське право і суміжні права за № 3702-ХІІ від 23.12.1993 р. (остання поточна редакція 14.10.2020). За ліцензійними умовами надається право також і редакції збірника публікувати оригінальні наукові статті, що містять нові наукові дослідження й не публікувалися в інших виданнях.
Ліцензійна політика журналу сумісна з переважною більшістю політик відкритого доступу та архівування матеріалів. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі. Автор зберігає авторські права і права на публікацію без обмежень.
Погляди авторів публікацій можуть не збігатися з поглядами редакції. За достовірність фактів, дат, прізвищ тощо відповідальність несуть автори.
