ДРАМАТУРГІЧНА ТВОРЧІСТЬ І. К. КАРПЕНКА-КАРОГО В ОЦІНКАХ ІВАНА ФРАНКА (До 180-річчя від дня народження корифея українського театру)

Анотація

Мета статті полягає в аналізі та систематизації критичних оцінок І. Франка щодо драматургічної творчості І. Карпенка-Карого, з метою виявлення особливостей Франкової інтерпретації художньої своєрідності драм, їхньої соціальної проблематики, типізації образів і значення драматурга в розвитку українського реалістичного театру кінця ХІХ століття. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні історико-літературного, порівняльно-типологічного та герменевтичного методів аналізу. У процесі дослідження застосовано історико-контекстуальний підхід для з’ясування суспільно-культурних умов формування критичних поглядів І. Франка та їх зв’язку з епохою діяльності І. Карпенка-Карого; текстологічний аналіз – для опрацювання франківських критичних праць і рецензій; порівняльно-типологічний метод – для зіставлення оцінок І. Франка з художніми особливостями конкретних драматичних творів; структурно-семантичний і естетичний аналіз – для виявлення принципів типізації персонажів, мовно-стильових характеристик і драматургічної майстерності. Комплексне застосування зазначених методів дає змогу цілісно осмислити роль І. Франка як інтерпретатора драматургічної спадщини І. Карпенка-Карого та визначити наукову й культурну цінність його критичних оцінок. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному осмисленні критичних оцінок Івана Франка щодо драматургічної творчості І Карпенка-Карого як цілісної естетичної та методологічної системи, а не сукупності окремих зауваг. Уперше акцентовано на взаємозв’язку франківських літературно-критичних принципів із поетикою реалістичної драми І. Карпенка-Карого, зокрема в аспектах соціальної типізації, психологічної мотивації персонажів і мовно-стильової організації драматичного тексту. Уточнено роль І. Франка у формуванні канону оцінювання української драматургії кінця ХІХ століття та доведено актуальність його підходів для сучасних літературознавчих та театрознавчих інтерпретацій. Висновки. У результаті дослідження з’ясовано, що критичні оцінки І. Франка щодо драматургічної творчості І. Карпенка-Карого становлять цілісну й послідовну систему науково-естетичних поглядів, спрямованих на глибоке осмислення української реалістичної драми кінця ХІХ століття. Франко розглядав І. Карпенка-Карого як провідного драматурга своєї доби, який зумів поєднати соціальну проблематику з психологічною достовірністю та високою сценічною майстерністю. Доведено, що І. Франко особливо високо оцінював здатність драматурга до типізації образів, у яких відображено ключові суспільні процеси часу, а також сатиричну спрямованість творів як форму соціально-моральної критики. Важливим аспектом Франкових оцінок є аналіз мовно-стильової організації драм, що розглядається ним як засіб індивідуалізації персонажів і поглиблення їх психологічної характеристики. Водночас встановлено, що І. Франко поєднував схвальну оцінку творчості І. Карпенка-Карого з критичними заувагами, що свідчить про наукову об’єктивність і принциповість його підходу. Узагальнено, що франківська інтерпретація драматургії І. Карпенка-Карого має не лише історико-літературне значення, а й зберігає методологічну актуальність для сучасних досліджень українського театру та драматургії.