Інтерактивність у незалежних театральних спільнотах: досвід театрів «МУР», «МІСТ», «UZAHVATI»

Анотація

Мета статті полягає у визначенні художніх, соціокультурних і технологічних вимірів інтерактивності в сучасних українських незалежних театральних спільнотах на прикладі театрів «UZahvati», «МІСТ» та гурту «МУР». Дослідження спрямоване на з’ясування того, як інтерактивні практики впливають на формування нових наративів, соціальної рефлексії та колективного культурного досвіду, а також на трансформацію традиційних уявлень про роль глядача в театральному процесі. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні елементів історичного методу, структурно-функціонального підходу, феноменологічного та описового методів, що дає змогу всебічно дослідити специфіку взаємодії між акторами та аудиторією, а також оцінити вплив інтерактивності на соціокультурне середовище. Наукова новизна полягає в комплексній інтеграції концептуальних моделей інтерактивності, розроблених зарубіжними та вітчизняними дослідниками, із практичними підходами українських незалежних театрів, що демонструє механізми формування активної глядацької участі, колективного переживання, критичного мислення та розвитку емпатії. У висновках наголошується, що реалізовані в проєктах «UZahvati», «МІСТ» та гурту «МУР» інтерактивні практики дають змогу глядачеві стати активним співтворцем вистави, формують середовище соціальної взаємодії, сприяють консолідації громадянської ідентичності та відкривають нові шляхи художньої трансформації театрального мистецтва. Водночас інтерактивність виступає ефективним інструментом адаптації театрального процесу до технологічних змін і соціально-політичних викликів сучасності, сприяючи розвитку інноваційних форм, що поєднують естетичне оновлення із соціокультурною функцією. Таким чином, інтерактивний театр у незалежних спільнотах України стає ключовим чинником модернізації театральної практики, забезпечуючи синтез художніх, технологічних і соціокультурних компонентів у сучасному мистецькому дискурсі.