Автобіографічний досвід як інструмент синтезу документального та ігрового кінематографа

Автор(и)

  • Кирило Земляний Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Україна https://orcid.org/0009-0005-1200-3158

DOI:

https://doi.org/10.34026/1997-4264.37.2025.345171

Ключові слова:

автобіографічний досвід, інтимна реконструкція, перформативна документалістика, модуси документалістики, автобіографічний пакт, авторська суб’єктивність

Анотація

Мета статті – дослідження автобіографічного досвіду як одного з ключових інструментів синтезу документального та ігрового кіно. Аналіз спрямований на виявлення того, як особисті спогади, приватні переживання та індивідуальний досвід автора можуть бути відтворені або реконструйовані у кінематографічному просторі, перетворюючись на універсальний художній і водночас документальний вислів. У цьому контексті пропонується застосувати поняття «інтимної реконструкції» як способу роботи з пам’яттю та особистою історією, що дає змогу поєднувати фактологічну основу з елементами вигадки, створюючи нову форму автентичності й емоційної правди у кіно. Методологія дослідження базується на використанні міждисциплінарного підходу, що поєднує елементи герменевтики, культурології та кіноаналізу. Джерелами слугують як академічні публікації, так і кінематографічні твори, що розглядаються як феномени візуальної культури. Наукова новизна статті полягає у введенні до наукового обігу поняття «інтимної реконструкції» як особливого методу роботи з автобіографічним досвідом у гібридному кіно. Цей підхід дає можливість описати режисерські стратегії, в яких особисті спогади та приватні переживання стають основою для художнього відтворення, що поєднує елементи документальної достовірності та вигадки. На відміну від усталених концептів документалістики, таких як «performative documentary» авторства Стелли Бруцці та «autobiographical pact» авторства Філіпа Лежена, «інтимна реконструкція» акцентує на взаємодії між пам’яттю, емоційною правдою та творчою реконструкцією, відкриваючи нові горизонти для аналізу автобіографічного кіно. У цьому контексті стаття пропонує новий кут зору на синтез документального та ігрового, актуалізуючи український і міжнародний кінодосвід. Висновки свідчать, що автобіографічний досвід у сучасному кінематографі є ефективним засобом поєднання документального й ігрового, поєднуючи факти з художньою вигадкою. Він формує особливу автентичність, у якій особисте набуває універсального та суспільного звучання. Відтворення або «інтимна реконструкція» цього досвіду відкриває нові можливості для осмислення пам’яті, ідентичності й етики, створюючи гібридне висловлювання, де режисер постає автором, свідком і героєм фільму.

Посилання

Pohrebniak, H. (2020). Avtorskyi kinematohraf u kulturnomu prostori druhoi polovyny XX – pochatku XXI stolittia [Author cinema in the cultural space of the second half of the 20th – early 21st century]. Kyiv: NAKKKiM. P. 87-89. URL: https://nakkkim.edu.ua/images/vidannya/monohrafii/Pogrebniak_Avtorskiy_kinematograf.pdf [in Ukrainian]

Sychevskyi, A. (2021). Memuary yak eho-dokumenty: vektory avtobiohrafichnoyi naratsiyi, zasady vykorystannya ta interpretatsiya [Memoirs as egodocuments: vectors of autobiographical narration, principles of use and interpretation]. INTERMARUM: History, Policy, Culture, Nr. 13. P. 243-263. URL: https://eprints.zu.edu.ua/40202/1/%D0%A1%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9.pdf [in Ukrainian]

Valentyn Vasyanovych: «Meni prostishe samomu staty v kadr» [«It’s easier for me to step into the frame myself»]. LB.ua. Culture 01.10.2025. URL: https://lb.ua/culture/2025/10/01/699053_valentin_vasyanovich_meni.html [in Ukrainian]

Bruzzi, S. (2006). New Documentary. 2-ге вид. London–New York: Routledge. Р. 185-186.

Lejeune, Ph. (1975). Le pacte autobiographique. Paris: Éditions du Seuil. Р. 14-15.

Molina Barea M. del C. (2021). Endless rewriting of experience: Variability as a method in Hong Sangsoo’s cinema. Communication & Society, Nr 34(3). P. 27-40.

Rancière, J. (2004). The Politics of Aesthetics: The Distribution of the Sensible. London–New York: Continuum. P. 12.

Russeth A. (2022). Hong Sang-soo and the Pleasure of the Repeat. The New York Times. URL: https://www.nytimes.com/2022/11/30/movies/hong-sangsoorepetition.html (дата звернення: 3.10.2025)

Sobchack, V. (1992). The Address of the Eye: A Phenomenology of Film Experience. Princeton: Princeton University Press. P. 24.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-25

Номер

Розділ

АУДІОВІЗУАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО