Відлуння суспільних хвилювань у польському документальному кіно 1970-х років
DOI:
https://doi.org/10.34026/1997-4264.37.2025.345175Ключові слова:
аудіовізуальне мистецтво та виробництво, польський кінематограф, документальне кіно, фільми «морального занепокоєння», режисер, кінопроцес, кіномова, рефлексіяАнотація
Мета статті – проаналізувавши творчість документалістів Томаша Зиґадла, Кшиштофа Кесльовського та Марцеля Лозінського, розкрити особливості екранного відтворення суспільних хвилювань, «морального неспокою» та соціально-політичної кризи в Польщі 1970-х років. Методологія дослідження. У процесі дослідження застосовано кінознавчий аналіз для виявлення ключових тем документальних фільмів, особливостей режисерського спостереження та способів відтворення «нерепрезентованого» світу на екрані. Системний підхід використано для комплексного розгляду соціально-етичного виміру польського документального кіно та визначення його ролі у висвітленні суспільної реальності. За допомогою історичного методу окреслено загальний історичний контекст, який впливав на творчу діяльність режисерів і формував тематику їхніх робіт. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному аналізі екранного зображення загальної «суспільної тривоги» у польському документальному кіно 1970-х років на прикладі робіт Т. Зиґадла, К. Кесльовського та М. Лозінського – режисерів, які сформували ідейно-естетичний код польського документального кіно доби «морального занепокоєння». Відсутність відповідних наукових розвідок в українському кінознавстві зумовлює потребу дослідження взаємозв’язку між документальною методикою польських режисерів, їх спостереженнями та соціальним запитом польського суспільства періоду 1970-х років. Висновки. Польське документальне кіно другої половини ХХ століття є не лише унікальним мистецьким явищем, а й виразним індикатором суспільних процесів, що відбувалися у країні в період політичної кризи, соціальних трансформацій і невтомного морального пошуку польського суспільства. Саме через документальну форму митці змогли вловити й передати складну динаміку внутрішнього стану громадян, зафіксувати прояви їх невдоволення, соціальної напруги та водночас надій на зміни, а через долі звичайних людей показати масштабні суспільні колізії. На прикладі фільмів Т. Зиґадла, К. Кесльовського та М. Лозінського здійснено аналіз відтворення «морального неспокою» та загальної соціальної напруги у Польщі 1970-х років. Висвітлено роль режисера як свідка, аналітика та інтерпретатора реальності, який через документальне кіно трансформує соціальні проблеми у художні образи, поєднуючи об’єктивність із суб’єктивним поглядом.
Посилання
Bezruchko О., & Сhaikovskа V. (2020). Osoblivosti vtilennya rezhiserskogo zadumu u dokumentalnomu filmi-sposterezhenni [Features of the Implementation of the Director’s Intent in Documentary Surveillancefilm]. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Audiovisual Art and Production, Nr 3(1). P. 65-74. [in Ukrainian]
Honcharuk, S., & Provolovskyi, O. (2020). Postanovcha realnist dokumentalnogo kino: proyavi ta smisli [The Staged Reality of Documentary Films: Manifestations and Meanings]. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Audiovisual Art and Production, Nr 3(1). P. 83-91. [in Ukrainian]
Dabert, D. (2000). Yak zhyty? Pro kino moralnogo nespokoyu sogodni [How to live? About the cinema of moral anxiety today]. Kino-Teatr, Nr 5. P. 40-43. [in Ukrainian]
Kosachova, O. (2023). Istorichna tematika v igrovomu i dokumentalnomu kinematografi: porivnyalnij analiz [Historical themes in feature and documentary cinema: a comparative analysis]. Culture of Ukraine. Vol. 79. P. 46-59. [in Ukrainian]
Shyrmаn R., & Musevych, B. (2024). Rezhiserske sposterezhennya yak fokusuvannya dostovirnosti sprijnyattya realnih podij v suchasnomu dokumentalnomu kino [Director’s Observation as a Focus of Authenticity of Real Events Perception in Contemporary Documentary Cinema]. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Audiovisual Art and Production, Nr 7(2). P. 288-299. [in Ukrainian]
Anderson, K., & Lucas, M., (2016). Documentary Voice & Vision: A Creative Approach to Non-Fiction Media Production. New York: Routledge. 484 р.
Apor, B., Apor, P., & Horváth, S.(eds). (2018). The Handbook of Courage: Cultural Opposition and Its Heritage in Eastern Europe. Institute of History, Research Centre for the Humanities, Hungarian Academy of Sciences. Budapest. 636 p.
Haltof, M. (2003). Screening the unrepresented world: Kieslowski’s early film-essays («Personnel», «The scar», and «The calm»). The Polish Review. Vol. 48, Nr. 4. Р. 463-481.
Haltof, M. (2019). Polish cinema: a history. New York: Berghahn Books. 516 p.
Hendrykowska M. (ed.). (2015). Historia polskiego filmu dokumentalnego (1945–2014). Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza w Poznaniu. Seria Filmoznawcza, Nr. 14. 776 p.
Jazdon, M. (2002). Dokumenty Kieślowskiego. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie. 244 p.
Miczka, T. (2007). Kino moralnego niepokoju. Źródła i granice realizmu w polskim filmie fabularnym w latach 1976–1981. A. Achtelik, J. Tambor (red.), Sztuka to rzemiosło. T. 3, Nauczyć Polski i polskiego (s. 187-204) Katowice: Wydawnictwo Gnome.
Nichols, B., (2017). Introduction to Documentary. Bloomington: Indiana University Press. 280 р.
Rabiger, M., (2009). Directing the Documentary. London: Focal Press. 672 р.
Stok, D. (Ed.). (1993). Kieslowski on Kieslowski. Faber and Faber. 304 р.
Sutherland, J., & Feltey, K. (eds.). (2013). Cinematic Sociology: Social Life in Film. 2nd ed. Thousand Oaks: SAGE Publications. 496 p.
Zagajewski, A., & Kornhauser, J. (1974). Swiat nie przedstawiony. Krakow: Wydawnictwo Literackie. 210 p.
Zwiefka, A. (2019). Prawdziwa fikcja. O przekraczaniu granic gatunkowych w filmie dokumentalnym. Kultura i Edukacja. Nr. 3(125). P. 86-96.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, подають наукові статті для публікації у «Науковому Віснику» на таких умовах:
а) Автори, подаючи наукові статті для публікації, надають збірнику «Науковий Вісник» право першої публікації (за ліцензією Creative Commons Attribution). Це дає змогу іншим ділитися роботою з підтвердженням авторства роботи та первинної публікації в цьому збірнику. Водночас за авторами зберігаються в повному обсязі авторські права, що підтверджується Законом України про авторське право і суміжні права за № 3702-ХІІ від 23.12.1993 р.;
б) Автори мають право укладати додаткові окремі угоди на договірній основі стосовно невиключного поширення опублікованої версії Збірника (публікації в книжці, інституційному сховищі тощо), з підтвердженням початкової публікації в цьому виданні;
в) Автори також мають право розмістити свої праці в мережі Інтернет (на їх веб-сайті чи в іниституційних сховищах) до подання чи під час подання праць на розгляд редакційної ради Збірника.
ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ
За авторами збірника наукових праць «Науковий Вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого» / «Naukovij vìsnik Kiïvskogo nacìonalnogo unìversitetu teatru, kìno ì telebačennâ ìm. Ì.K. Karpenka-Karogo» зберігається авторське право що підтверджується Законом України про авторське право і суміжні права за № 3702-ХІІ від 23.12.1993 р. (остання поточна редакція 14.10.2020). За ліцензійними умовами надається право також і редакції збірника публікувати оригінальні наукові статті, що містять нові наукові дослідження й не публікувалися в інших виданнях.
Ліцензійна політика журналу сумісна з переважною більшістю політик відкритого доступу та архівування матеріалів. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі. Автор зберігає авторські права і права на публікацію без обмежень.
Погляди авторів публікацій можуть не збігатися з поглядами редакції. За достовірність фактів, дат, прізвищ тощо відповідальність несуть автори.
