ГІБРИДНІСТЬ ЯК ЕСТЕТИЧНА СТРАТЕГІЯ В КІНЕМАТОГРАФІ ФІЛІПА СОТНИЧЕНКА: ЕВОЛЮЦІЯ АВТОРСЬКОГО СТИЛЮ
DOI:
https://doi.org/10.34026/1997-4264.37.2025.345190Ключові слова:
український кінематограф, українська «нова хвиля», Філіп Сотниченко, кінорежисер, авторське кіно, «гібридний кінематограф», повільне кіно, докуфікшн, соціокультурний контекстАнотація
Мета статті – проаналізувати художні особливості кінематографа Філіпа Сотниченка, визначивши роль «гібридності» у формуванні його авторського стилю в контексті сучасної української «нової хвилі». Дослідити еволюцію його кіномови – від ранніх короткометражних робіт, що тяжіють до документального спостереження, до повнометражного дебюту «Ля Палісіада», де синтетична природа кінематографа стає інструментом осмислення соціокультурних трансформацій та історичної пам’яті. Методологія дослідження. Використано такі методи: історико-культурний (аналіз кінопроцесу в Україні та контексту формування авторського кіно), формально-структурний (вивчення стилістичних особливостей кіномови режисера), наративний (аналіз стратегій побудови сюжету), компаративний (зіставлення творчості Сотниченка з іншими представниками «нової хвилі» та світовими тенденціями), систематизації та узагальнення. Наукова новизна. Філіп Сотниченко посідає важливе місце серед нової генерації українських кінематографістів. Його роботи відзначаються експериментальним підходом до структури наративу, використанням архівних матеріалів, псевдодокументальних прийомів і візуального мінімалізму. Вперше у вітчизняному кінознавчому дискурсі здійснено комплексний аналіз еволюції творчості режисера, від короткого метру до повнометражного дебюту, з акцентом на специфіці його «гібридного» стилю як інструменту деконструкції травматичної пам’яті. Висновки. Проаналізовано соціальні та культурні передумови становлення українського авторського кіно 1990-х – 2010-х років, які створили підґрунтя для формування унікальних авторських стилів, що спираються на естетику гібридності. Визначено основні естетичні принципи режисури Філіпа Сотниченка, такі як спостережливість, мінімалізм, аналіз інституційної влади, іронія та антидраматизм, акцент на процесах і ритуалах, етична стриманість. Детально проаналізовано ключові короткометражні роботи («Тризна», «Обійми», «Син», «Цвях», «Технічна перерва»), що демонструють формування стилю. Окрему увагу приділено аналізу фільму «Ля Палісіада» (2023) як кульмінації стилю Сотниченка, де гібридність стає способом осмислення колективної пам’яті та травматичного досвіду 1990-х років.
Посилання
Zhuravlova, T. (2018). Authorial Cinema of Ukraine in the Early 21st Century. Interpretation of Melodrama in the Works of Kira Muratova and Eva Neymann. Ukrainian Art Studies: Materials, Research, Reviews. Issue 18. Р. 65-72. [in Ukrainian]
Ksaverov, S. (2023). “La Palisiada”: the past between montage cuts. URL: https://lb.ua/culture/2023/10/12/579044_lya_palisiada_minule_mizh.html (date of request: 28.10.2025). [in Ukrainian]
Polishchuk T.A., & Hutsal A. V. (2019). The film process in Ukraine in the 1990s. Audiovisual art and production, (2). P. 175. [in Ukrainian]
Sumarokov, A. (2020). Contemporary Ukrainian Cinema as Political Discourse. URL: https://moviegram.com.ua/new-ukrainian-cinema-political/ (date of request: 28.10.2025). [in Ukrainian]
Troitskyi, K. (2024). The death penalty and the absurdity of the 90s. Why you should watch the film «La Palisiada». URL: https://life.pravda.com.ua/culture/2024/01/12/258809/ (date of request: 28.10.2025). [in Ukrainian]
Bruzzi, S. (2006). New Documentary: A Critical Introduction. London: Routledge. 256 p.
De Luca, T., & Jorge, N. B. (Eds.). (2011). Slow Cinema. Edinburgh: Edinburgh University Press. 288 p.
Nichols, B. (2017). Introduction to Documentary (Third ed.). Bloomington: Indiana University Press. 320 p.
Young, N. (2023). ‘La Palisiada’: Rotterdam Review. Screen Daily. URL: https://www.screendaily.com/reviews/lapalisiada-rotterdam-review/5178748.article. [in English]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, подають наукові статті для публікації у «Науковому Віснику» на таких умовах:
а) Автори, подаючи наукові статті для публікації, надають збірнику «Науковий Вісник» право першої публікації (за ліцензією Creative Commons Attribution). Це дає змогу іншим ділитися роботою з підтвердженням авторства роботи та первинної публікації в цьому збірнику. Водночас за авторами зберігаються в повному обсязі авторські права, що підтверджується Законом України про авторське право і суміжні права за № 3702-ХІІ від 23.12.1993 р.;
б) Автори мають право укладати додаткові окремі угоди на договірній основі стосовно невиключного поширення опублікованої версії Збірника (публікації в книжці, інституційному сховищі тощо), з підтвердженням початкової публікації в цьому виданні;
в) Автори також мають право розмістити свої праці в мережі Інтернет (на їх веб-сайті чи в іниституційних сховищах) до подання чи під час подання праць на розгляд редакційної ради Збірника.
ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ
За авторами збірника наукових праць «Науковий Вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого» / «Naukovij vìsnik Kiïvskogo nacìonalnogo unìversitetu teatru, kìno ì telebačennâ ìm. Ì.K. Karpenka-Karogo» зберігається авторське право що підтверджується Законом України про авторське право і суміжні права за № 3702-ХІІ від 23.12.1993 р. (остання поточна редакція 14.10.2020). За ліцензійними умовами надається право також і редакції збірника публікувати оригінальні наукові статті, що містять нові наукові дослідження й не публікувалися в інших виданнях.
Ліцензійна політика журналу сумісна з переважною більшістю політик відкритого доступу та архівування матеріалів. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі. Автор зберігає авторські права і права на публікацію без обмежень.
Погляди авторів публікацій можуть не збігатися з поглядами редакції. За достовірність фактів, дат, прізвищ тощо відповідальність несуть автори.
