Психофізичні техніки у роботі режисера аудіовізуальних мистецтв з акторами: питання дефініції, системи та практичного функціоналу

Автор(и)

  • Марія Івашечкіна Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Україна https://orcid.org/0009-0006-0009-9401

DOI:

https://doi.org/10.34026/1997-4264.37.2025.345172

Ключові слова:

психофізичні техніки, психофізика, аудіовізуальні мистецтва, режисура, акторська підготовка, екранна органіка, теорія систем

Анотація

Мета статті – дослідити особливості використання психофізичних технік у роботі режисера аудіовізуальних мистецтв з акторами. Дослідити походження терміна «психофізика». Визначити їх системність і функціонування з огляду на екранні параметри. Розглянути адаптацію театральних методик до специфіки кінематографічного середовища. Визначити, як психофізичні техніки забезпечують органічність акторського існування у фрагментарному процесі зйомки та сприяють формуванню екранної органіки. Методологія дослідження. Використано аналітичний і порівняльний методи для дослідження теоретичних підходів до психофізики актора в українській, європейській та американській традиціях. Застосовано принцип системності (Л. фон Берталанфі) для осмислення психофізичних технік як цілісної структури «тіло – психіка – емоція – голос» у координатах екранної виразності. Наукова новизна дослідження. Вперше системно розглянуто психофізичні техніки як інструментарій режисера аудіовізуальних мистецтв. Визначено поняття «екранна органіка» як результат інтеграції психофізичних методик у знімальний процес. Запропоновано модель «техніка – режисерське завдання – умови зйомки», що надає режисерові можливість свідомо добирати психофізичні інструменти для досягнення точності, повторюваності й автентичності акторських станів у кінематографічному просторі. Висновки. У статті проаналізовано психофізичні техніки як системну категорію, що інтегрує психологічний, тілесний, емоційний і голосовий виміри акторської творчості. На основі системного підходу Л. фон Берталанфі розглянуто їхнє функціонування у зв’язку з екранними параметрами – кадруванням, оптикою, звуком і монтажем. Запропоновано модель «екранної органіки» та введено індикатори якості для оцінки результативності акторської роботи у кінематографі. Дослідження формує нову методологічну основу для режисерської практики в аудіовізуальних мистецтвах.

Посилання

Araujo, S. (2021). Wilhelm Wundt. In.: Oxford Bibliographies in Psychology. DOI: 10.1093/obo/9780199828340-0273

Ivashchekina, M. (2025). Tekhniky opratsiuvannia «tilesnoi vyraznosti» yak element psykhofizychnoho treninhu aktora v konteksti audiovizualnykh mystetstv. [Techniques of working through «bodily expressiveness» as an element of the actor’s psychophysical training in the context of audiovisual arts]. Naukovyi visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu teatru, kino i telebachennia imeni I. K. Karpenka-Karoho. Vyp. 36. S. 174-181. URL: http://nv.knutkt.edu.ua/article/view/332821 [in Ukrainian]

Khlivna O., Mahdysiuk L. (2022) Psykholohiia tilesnosti [Psychology of corporeality]: navchalnyi posibnyk. Lutsk: Vezha-Druk. 192 s. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/20892 [in Ukrainian]

Korolchuk, V., Korolchuk, M. (2017) Tekhnolohii psykholohichnoyi dopomohy podolannya nehatyvnykh naslidkiv profesiynoho stresu.[Technologies of psychological assistance in overcoming negative consequences of professional stress] Аktualni doslidzhennia v suchasnii vitchyznyanii ekstremalniy ta kryzovii psykhologii: monohrafiya. Kharkiv. 414s. URL: https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/123456789/12957/1/Харьков%20-%20ВСЯ%20монография%20.pdf#page=414 [in Ukrainian]

Lessac, A. (1997). The use and training of the human voice: A bio-dynamic approach to vocal life. New York: McGraw-Hill.

Robinson, D. (2020). Gustav Theodor Fechner: Psychophysics and natural sciences. Oxford Research Encyclopedia of Psychology. DOI: 10.1093/acrefore/9780190236557.013.491

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-25

Номер

Розділ

АУДІОВІЗУАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО